Чергове засідання «Круглого столу» на тему «На шляху до автокефалії: святитель Іларіон – митрополит-українець на Київській кафедрі (до 960-річчя з дня поставлення митрополита Іларіона на Київську митрополичу кафедру 1051 – 2011 рр.)»
Шостого жовтня 2011 року в стінах Київської православної богословської академії мала місце подія, що привернула увагу й авторитетних викладачів, і молодих науковців, і студентів закладу. На кафедрі Церковної історії відбулося засідання «Круглого столу» на тему: «На шляху до автокефалії: святитель Іларіон – митрополит-українець на Київській кафедрі (до 960-річчя з дня поставлення митрополита Іларіона на Київську митрополичу кафедру 1051 – 2011 рр.)».
Присутні – єпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Епіфаній (Думенко), ректор КПБА; прот. Олександр Трофимлюк, проректор з навчально-виховної роботи; прот. Віталій Клос, проректор з наукової роботи; Мирончук О. Я., вчений секретар; викладачі академії прот. Леонтій Никитенко, прот. Володимир Сміх, Преловська І. М., а також їх вихованці – жваво, енергійно прийняли участь в обговоренні питання.
Відкрив засідання ректор Епіфаній промовою про значення ювілеїв для сучасності. Згадавши про більш значні роковини, що відбулися з приводу святкування 1000-ліття з часу закладання собору святої Софії Київської, преосвященніший владика наголосив і на знаменних датах: 90-ліття I Собору УАПЦ і 20-ліття Помісного Собору УПЦ, на яких розглядались питання про автокефалію Української Православної Церкви. Єпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський нагадав і про конференцію, що відбудеться з цього приводу в Київській православній богословській академії.
Постать святителя Іларіона коротко охарактеризував прот. Віталій Клос. Він поставив на перший план положення, що святитель Іларіон, відповідно до стверджень авторитетних дослідників Є. Голубинського й О. Лотоцького, у 1051 р., за правління князя Ярослава Мудрого, був обраний Собором київо-руських єпископів на Київську митрополичу кафедру. Це був перший митрополит-русин. Константинопольський патріарх не визнав цей акт, навіть пригрозив карою.
Прот. Костянтин Лозинський – головний доповідач з даного питання – акцентував увагу на взаємовідносинах Візантії і Київської Русі, Константинопольської і Руської Церкви у планах автокефалії. Торкаючись літератури щодо дослідження твору святителя Іларіона «Слово про закон і благодать», він сказав, що її є досить багато, але «Слово…» «…вивчали, зараз вивчають та будуть вивчати». Доповідач повідомив, що Євсевій Кесарійський у своєму панегірику Костянтину був одним із перших, хто подав метафізичну сторону в розумінні постаті правителя. Послання патр. Фотія до Михаїла Болгарського мають подібні моменти, які розкриваються у «Слові…». На заключення прот. Костянтин підкреслив: «Велику культурну спадщину Візантії ми успадкували, з якої пізніше утворили свою самобутню культуру».
Після доповіді розпочалася небайдужа дискусія навколо цієї теми. У ній взяли активну участь більшість присутніх на «Круглому столі». Аспірант 1-го курсу Олійников В. запитав про те, коли був написаний твір «Слово про закон і благодать», чи відома точна дата у світлі останніх наукових досліджень. Протодиякона Василя Дідору зацікавило значення постаті святителя у політичному житті при благовірному князі Ярославі Мудрому. Конкретизувала питання по даній темі кандидат історичних наук Преловська І. М.
У пам’яті учасників засідання залишились теплі враження від наукової дискусії, що під різними кутами зору висвітлила постать митрополита Іларіона.
До зустрічі за наступним «Круглим столом»! З нетерпінням чекаємо цікавих питань, перспективи довідатися нового, можливості обговорення відомого. Адже тільки так народжується істина.
Присутні – єпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Епіфаній (Думенко), ректор КПБА; прот. Олександр Трофимлюк, проректор з навчально-виховної роботи; прот. Віталій Клос, проректор з наукової роботи; Мирончук О. Я., вчений секретар; викладачі академії прот. Леонтій Никитенко, прот. Володимир Сміх, Преловська І. М., а також їх вихованці – жваво, енергійно прийняли участь в обговоренні питання.
Відкрив засідання ректор Епіфаній промовою про значення ювілеїв для сучасності. Згадавши про більш значні роковини, що відбулися з приводу святкування 1000-ліття з часу закладання собору святої Софії Київської, преосвященніший владика наголосив і на знаменних датах: 90-ліття I Собору УАПЦ і 20-ліття Помісного Собору УПЦ, на яких розглядались питання про автокефалію Української Православної Церкви. Єпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський нагадав і про конференцію, що відбудеться з цього приводу в Київській православній богословській академії.
Постать святителя Іларіона коротко охарактеризував прот. Віталій Клос. Він поставив на перший план положення, що святитель Іларіон, відповідно до стверджень авторитетних дослідників Є. Голубинського й О. Лотоцького, у 1051 р., за правління князя Ярослава Мудрого, був обраний Собором київо-руських єпископів на Київську митрополичу кафедру. Це був перший митрополит-русин. Константинопольський патріарх не визнав цей акт, навіть пригрозив карою.
Прот. Костянтин Лозинський – головний доповідач з даного питання – акцентував увагу на взаємовідносинах Візантії і Київської Русі, Константинопольської і Руської Церкви у планах автокефалії. Торкаючись літератури щодо дослідження твору святителя Іларіона «Слово про закон і благодать», він сказав, що її є досить багато, але «Слово…» «…вивчали, зараз вивчають та будуть вивчати». Доповідач повідомив, що Євсевій Кесарійський у своєму панегірику Костянтину був одним із перших, хто подав метафізичну сторону в розумінні постаті правителя. Послання патр. Фотія до Михаїла Болгарського мають подібні моменти, які розкриваються у «Слові…». На заключення прот. Костянтин підкреслив: «Велику культурну спадщину Візантії ми успадкували, з якої пізніше утворили свою самобутню культуру».
Після доповіді розпочалася небайдужа дискусія навколо цієї теми. У ній взяли активну участь більшість присутніх на «Круглому столі». Аспірант 1-го курсу Олійников В. запитав про те, коли був написаний твір «Слово про закон і благодать», чи відома точна дата у світлі останніх наукових досліджень. Протодиякона Василя Дідору зацікавило значення постаті святителя у політичному житті при благовірному князі Ярославі Мудрому. Конкретизувала питання по даній темі кандидат історичних наук Преловська І. М.
У пам’яті учасників засідання залишились теплі враження від наукової дискусії, що під різними кутами зору висвітлила постать митрополита Іларіона.
До зустрічі за наступним «Круглим столом»! З нетерпінням чекаємо цікавих питань, перспективи довідатися нового, можливості обговорення відомого. Адже тільки так народжується істина.
аспірант Валерій Олійников для сайту КПБА