9 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять святого апостола і євангелиста Іоана Богослова. Цей день є актовим у Київській православній богословській академії, адже студентський храм названий на честь апостола і євангелиста Іоана Богослова відзначає своє престольне свято.
Святкові заходи розпочалися з панахиди за всіма ректорами, професорами, викладачами і студентами, що впродовж чотирьох століть примножували велич і славу академії, яку звершив перший проректор протоієрей Олександр Трофимлюк та духовенство храму.
no images were found
Урочисте Всенічне бдіння 8 жовтня 2018 року в академічному храмі очолив ректор КПБА та Патріарший намісник митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній у співслужінні керуючого справами Київської Патріархії та намісника Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря єпископа Вишгородського Агапіта, першого проректора КПБА протоієрея Олександра Трофимлюка, кліриків академічного храму – викладачів КПБА – та братії Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря – студентів і аспірантів КПБА у священному сані.
no images were found
9 жовтня 2018 року, у сам день пам’яті святого апостола і євангелиста Іоана Богослова – актовий день КПБА – в академічному храмі Божественну літургію очолив Предстоятель УПЦ Київського Патріархату Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
Його Святості співслужили ректор КПБА й Патріарший намісник митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній, голова Інституту церковної історії митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, голова Синодального управління військового духовенства митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, секретар Священного Синоду архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, керуючий справами Київської Патріархії й намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря архієпископ Вишгородський Агапіт, перший проректор КПБА протоієрей Олександр Трофимлюк, ректори та представники вищих духовних навчальних закладів УПЦ Київського Патріархату, викладачі, студенти й аспіранти КПБА та братія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря у священному сані.
Після запричасного стиха проповідь виголосив аспірант КПБА Дроздович Максим.
За Богослужінням Святійший Владика рукоположив в сан диякон студента Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Ігора Ленька.
Під час богослужіння співав хор КПБА під керівництвом диякона Юрія Мигаля та Надії Купчинської.
Після богослужіння, яке завершилось хресним ходом з молитвою до небесного покровителя КПБА – святого апостола і євангелиста Іоана Богослова, відбулися урочистості в актовій залі Академії.
Зі вступним словом до присутніх звернувся ректор Київської православної богословської академії митрополит Епіфаній, який зосередив увагу на здобутках духовної школи за останній навчальний рік.
“Ваша Святосте, Ваші преосвященства, високоповажні керівники та представники закладів вищої духовної освіти, дорогі гості, шановні професори, доценти, викладачі, аспіранти та студенти!
Щороку, в 9-ий день місяця жовтня Київська православна богословська академія вшановує свого небесного покровителя та молитовного заступника – святого апостола і євангелиста Іоана Богослова, на честь якого 305 років тому було освячено академічний храм. Традиційно з нагоди цього свята ми єднаємося в молитві під час святкової патріаршої літургії та беремо участь в урочистостях, на які завжди прибувають ректори та викладачі інших духовних навчальних закладів Української Православної Церкви Київського Патріархату, де підводимо підсумки та окреслюємо перспективи.
У минулому навчальному році Київська православна богословська академія організувала та взяла участь у 50 наукових заходах різного рівня презентативності, серед яких варто назвати VІІ Міжнародну наукову конференцію «Православ’я в Україні», ІІ Всеукраїнську наукову конференцію для молодих вчених і студентів «Українська православна богословська думка в загальнохристиянському контексті» тощо. Науково-педагогічні працівники академії опублікували майже 90 наукових праць, значну частину з яких у власних фахових виданнях – науковому збірнику «Труди Київської Духовної Академії» та журналі «Православний вісник Київського Патріархату». Позаду в нас вступна кампанія. Більшість наших абітурієнтів народилися в 2001 році – в одному з років із найнижчою народжуваністю. Не зважаючи на це, Київська православна богословська академія, на відміну від багатьох інших закладів вищої освіти, здійснила повноцінний набір на відповідні освітні програми. Так, наша академічна родина поповнилася 59 студентами 1 курсу бакалаврату, 27 студентами 1 курсу магістратури, 3 аспірантами 1 року навчання та 3 слухачами регентського відділення.
У цьому 2018 / 2019 навчальному році в освітньо-виховному процесі в Київській православній богословській академії бере участь 42 науково-педагогічні працівники (зокрема 13 докторів наук, 23 кандидати наук, 17 професорів та 11 доцентів), а також майже 300 здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Богослів’я» (зокрема 213 на першому (бакалаврському), 53 на другому (магістерському), 10 на третьому (освітньо-науковому) рівнях, а також 18 на регентському відділенні).
Сучасний пастир має бути всебічно розвиненим, адже йому доведеться діяти та взаємодіяти в різних життєвих ситуаціях та з різними людьми. Для цього йому, крім ґрунтовних знань із православного богослів’я, треба бути обізнаним зі здобутками суміжних галузей знань. З цією метою в минулому навчальному році академія започаткувала новий науково-просвітницький проект «Публічний лекторій», що дає змогу нашим викладачам і студентам комунікувати зі світом, слухати відомих фахівців своєї справи, переймати їхній досвід, ділитися власним. Станом на сьогодні вже відбулося 18 таких заходів, які щоразу збирають численну аудиторію зацікавлених осіб. Висловлюємо сподівання на його вдале продовження та плідні результати.
У ці дні все українське православ’я перебуває в очікуванні томоса від Константинопольської Матері-Церкви про автокефалію Православної Церкви в Україні. Цей документ та оновлений стан і статус нашої Церкви поставить перед нею багато нових завдань і викликів, частина з яких ляже на плечі, зокрема, закладів вищої духовної освіти, які повинні розвивати власну українську богословську думку та інтегрувати її в систему богослів’я загалом, а також черпати богословські істини зі всеправославної скарбниці, застосовуючи їх до потреб сучасності та даючи відповіді на нагальні й актуальні питання сьогодення.
Отже, вітаючи усіх нас зі святом апостола любові, дякуймо Богові за виявлене до нас Його милосердя та просімо у щирих молитвах допомоги для реалізації наших задумів” – сказав ректор КПБА.
Зі словами привітань на адресу столичного закладу вищої духовної освіти до присутніх звернулися другий ректор відродженої КПБА митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, доктор філософських наук, професор, дійсний член (академік) АПН України, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, академік АН ВШ України, ректор Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Віктор Петрович Андрущенко, директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш та очільники і представники всіх духовних навчальних закладів Української Православної Церкви Київського Патріархату, що прибули на урочистості: проректор Львівської православної богословської академії протоієрей Михаїл Сивак, ректор Волинської православної богословської академії протоієрей Володимир Вакін, завідувач Богословського відділення КПБА при філософсько-теологічному факультеті Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича протоієрей Микола Щербань, ректор Рівненської духовної семінарії протоієрей Віталій Лотоцький, в.о. ректора Дніпровської духовної семінарії протоієрей Сергій Нарольський.
Під час свого виступу професор Віктор Андрущенко нагородив золотою медаллю НПУ ім. М.П. Драгоманова ректора КПБА митрополита Епіфанія, срібною медаллю НПУ ім. М.П. Драгоманова першого проректора КПБА протоієрея Олександра Трофимлюка, відзнакою «Драгоманівська родина» проректора з наукової роботи протоієрея Віталія Клоса, медаллю М. П. Драгоманова «180 років університету» декана богословського факультету Мирончука Олександра Яковича, відзнакою «Драгоманівська родина» ученого секретаря священика Сергія Колота
За заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви та з нагоди 80-ліття Святійший Патріарх Філарет нагородив доктора богословських наук, професора Дмитра Власовича Степовика орденом святого Миколая Чудотворяця.
Наприкінці зі словом настанови до присутніх звернувся Предстоятель УПЦ Київського Патріархату:
“Ваші преосвященства, шановні професори, шановний Вікторе Петровичу!
Ми дуже вдячні, що ви сьогодні з нами, коли наша Київська православна богословська академія святкує актовий день. Ми, дивлячись назад, в історію 25-літню, бачимо яку важливу роль відіграла Київська Духовна Академія і Семінарія, а тепер богословська Академія, в розвитку, утвердженні, а тепер у визнанні Української Православної Церкви.
Ось уявіть собі, не було б Духовної Академії. Чи був би наш єпископат таким, який він є? Не було б. Були б освічені священики по всій Україні? Не було б. А якби цього не було, то ніякої мови про визнання Української Церкви не стояло б. А зараз весь світ тільки й говорить про Томос, про автокефалію Української Церкви, не тільки в Україні, а в Європі, в Сполучених Штатах Америки.
Чому Атлантична рада цікавиться питанням Томосу про автокефалію Української Церкви? Яке має значення для Антлантичної ради Томос про автокефалію? Якщо цікавиться, то значить має значення. Яке? Насамперед те, що в Україні постане не три, а одна Українська Церква, незалежна від Москви. Який наслідок для України? Той, що Україна буде міцною державою, вже Україну ніякі ворожі сили не подолають, тому що є міцна духовна основа, яка буде стояти на захисті свого народу, своєї території. Сила нації, народу, держави полягає не стільки в зброї, скільки в дусі. Якщо дух сильний, то й держава сильна, а якщо дух слабкий, то зброя не допоможе. Україна показала, що вона сильна духом і сила духу виявляється в тому, що молоді люди, які ще не бачили життя віддають його за Україну. Можна сказати про цю людину, що вона сильна духом, коли вона життя своє віддає, ось ця сила і перемагає. А виховує таких людей Церква, Церква своя, рідна, українська. Таку Церкву створила і наша Академія, і не тільки наша Академія, а й Львівська, Волинська, Рівненська семінарія, факультет при Чернівецькому університеті, а тепер ще й Дніпровська семінарія, тобто всі духовні навчальні заклади працюють в одному й тому ж напрямку. І тому зараз, коли всі кажуть: «Буде Томос чи не буде?» Ось вчора ми зустрічалися з представниками Вселенського Патріарха митрополитом Еммануїлом, архієпископом Даниїлом і єпископом Іларіоном й прямо сказали: «Томос буде». Іншого виходу нема. Бо якщо не буде Томосу, то це поразка вже не наша, а поразка Вселенського Патріарха, а він цього не допустить. Якщо буде Томос, то це означає, що буде об’єднання всього Православ’я в одну Церкву.
Скільки разів ми підходили до об’єднання з Автокефальною Церквою, вже ніби домовились і в останній момент відмовляються, а тепер не відмовляться, об’єднаються з нами. Так само й Московський Патріархат, у них іншого шляху немає як утворювати єдину в Україні Церкву.
Чому Президент так наполегливо працює над тим, щоб Вселенський Патріарх надав Томос? Тому, що він зрозумів, що без Церкви захистити українську державу від зовнішнього ворога – неможливо. Якби не було Київського Патріархату, то в Києві був би Путін і це правда, а не фантазія. Був би, а нема його і не буде, тому що є Українська Церква, яка виховала народ, допомогла відродити нашу армію, якої фактично в 2014 році не було боєздатної армії, а сьогодні всі міністри, які були на параді засвідчили, що українська армія боєздатна. І коли проходили на параді наші війська українські й іноземні, то було видно навіть з крокування, яка армія сильніша. І в цьому, що ми маємо таку армію заслуга і нашої Церкви. І тому ми повинні бути впевненими, що Бог приведе всі православні Церкви до єднання, приведе, бо Він знає шляхи. Ми не знаємо, а Він знає і приводить. І якщо хто має духовні очі, то бачить як Господь створив умови для об’єднання українського Православ’я, але не без нашої участі. Але боротьба не закінчилася, продовжується і ви зверніть увагу на те, на що натискають наші вороги? На те, щоб розбрат був в Україні, щоб ми боролися з Московським Патріархатом і застосовували силу і таким чином викликали в Україні безпорядки і давали привід для зовнішнього втручання. Ми повинні бути розумнішими і не давати приводу для втручання. Ми можемо потерпіти, адже 25 років терпіли, потерпимо ще кілька років, але без насилля, свобідно об’єднаємо все українське православ’я в одну Українську Церкву.
25 років назад ніхто не вірив, за виключенням невеликої групи духовенства, а архієреїв взагалі не було, один був зі мною єпископ Яків. Але тоді ми говорили, що буде в Україні одна, українська незалежна Церква і ось цей час приходить, але через 25 років, але прийшов. Тому ми впевнені, що прийде час, коли Москви тут не буде, а буде Київ і Україна.
Я бажаю, щоб наша Київська Академія й надалі підіймала свій рівень, зараз він високий, бо держава визнала і дала ліцензію нам, але на цьому не треба зупинятися, а треба рости, зміцнюватися і вдосконалюватися, тому що Україна цього потребує.
Слава Ісусу Христу.
Слава Україні!” – сказав Патріарх Філарет.
Урочистості завершилися концертом хору Київської православної богословської академії під керівництвом старшого регента Надії Купчинської і регента диякона Юрія Мигаля та святковою трапезою.
no images were found