Вітаю усіх вас у стінах нашої духовної школи. Сьогоднішня зустріч зумовлена викликом сьогодення, а саме – появою і діяльністю на території нашої держави культів, які маскуються під виглядом Православної Церкви.
Ваші Преосвященства, всечесні отці, дорогі аспіранти, учасники конференції!
Вітаю усіх вас у стінах нашої духовної школи. Сьогоднішня зустріч зумовлена викликом сьогодення, а саме – появою і діяльністю на території нашої держави культів, які маскуються під виглядом Православної Церкви.
Конференції, присвячені функціонуванню нетрадиційних і тоталітарних сект, проводились і в нашій академії, і в інших духовних школах, а також і серед світських релігієзнавців та фахівців у сфері сектознавства. Однак, крім деномінацій протестантського спрямування і тоталітарних сект, які відмежовуються від Православ’я і навіть протистоять йому, існує низка угрупувань, які існують на православних парафіях або паралельно із ними. Конференції або інші наукові зібрання, які цілеспрямовано займаються аналізом діяльності цих угрупувань (не однією із них), є досить рідким явищем. Тому це вкотре доводить актуальність, необхідність і важливість нашого заходу.
Псевдоправославні культи, як правило, відкрито не відкидають вчення Церкви, але нібито доповнюють його своїм. Насправді ж – змішують, окультне вчення із побутовим магізмом, і прикрашають усе це православними обрядами і звичаями, вкладаючи, відповідно, у них свій зміст.
Виникає запитання, навіщо проповідники окультних та містичних вчень використовують православну атрибутику, не маючи внутрішньої симпатії до Православ’я?
Такий принцип характерний для культів, націлених на людей, які прихильно ставляться до православ’я або традиційно вважають себе його носіями, але мають слабке уявлення про Церкву. Людині, яка потрапляє до псевдоправославного культу, нав’язують думку, що дане угрупування володіє істинним вченням Церкви, яке приховане від простих віруючих парафіян. Додається критика пороків духовенства і мирян Православної Церкви, і робиться акцент на моральній чистоті послідовників їхнього вчення. Втім у ході нашої зустрічі буде розглянуто як глибину цих вчень, так і моральні якості засновників цих культів.
Найнебезпечнішими для Церкви завжди були і є супротивники, які не відкрито протистоять, а діють із середини і прикриваються її ім’ям. Тому сьогодні ми зібрались в актовому залі КПБА для того, щоб проаналізувати діяльність осіб та угрупувань, які функціонують на території нашої держави, прикриваючись ім’ям або символікою Православної Церкви. Для багатьох вірних Православної Церкви є непростим завданням виявити і викрити людину, яка у православне віровчення додає власні хворобливі фантазії, зваблюючи цим недосвідчених. Щодо таких спотворень повинна бути офіційна позиція Церкви. Люди беручи у руки книгу або спілкуючись із нав’язливим співрозмовником, повинні знати що дане вчення суперечить церковному. І вже людині вирішувати, що їй більше до вподоби – чи залишатися у лоні Православної Церкви чи довірити подальше своє духовне життя новоспеченому проповіднику. Такі горе вчителі, зазвичай, подають власні фантазії як вищу і остаточну істину, постійно акцентуючи увагу на особистому авторитеті. Власне кожна із сект, незалежно від її спрямування, є авторитарною. Її лідер для послідовників є вищою інстанцією, джерелом розуміння і тлумачення божественних одкровень.
Христос приніс у світ не мир, а меч. Приніс не для того, щоб примирити правду з неправдою чи напівправдою, а розділити істину від обману, світло від темряви, добро від зла. Ясність і визначеність понять дає кращу можливість для прийняття доленосних рішень.
Усім учасникам конференції бажаю плідної праці у виявленні та викритті лжевчень і культів, які деструктивно впливають як на адептів, так і на Українське суспільство в цілому.
Конференції, присвячені функціонуванню нетрадиційних і тоталітарних сект, проводились і в нашій академії, і в інших духовних школах, а також і серед світських релігієзнавців та фахівців у сфері сектознавства. Однак, крім деномінацій протестантського спрямування і тоталітарних сект, які відмежовуються від Православ’я і навіть протистоять йому, існує низка угрупувань, які існують на православних парафіях або паралельно із ними. Конференції або інші наукові зібрання, які цілеспрямовано займаються аналізом діяльності цих угрупувань (не однією із них), є досить рідким явищем. Тому це вкотре доводить актуальність, необхідність і важливість нашого заходу.
Псевдоправославні культи, як правило, відкрито не відкидають вчення Церкви, але нібито доповнюють його своїм. Насправді ж – змішують, окультне вчення із побутовим магізмом, і прикрашають усе це православними обрядами і звичаями, вкладаючи, відповідно, у них свій зміст.
Виникає запитання, навіщо проповідники окультних та містичних вчень використовують православну атрибутику, не маючи внутрішньої симпатії до Православ’я?
Такий принцип характерний для культів, націлених на людей, які прихильно ставляться до православ’я або традиційно вважають себе його носіями, але мають слабке уявлення про Церкву. Людині, яка потрапляє до псевдоправославного культу, нав’язують думку, що дане угрупування володіє істинним вченням Церкви, яке приховане від простих віруючих парафіян. Додається критика пороків духовенства і мирян Православної Церкви, і робиться акцент на моральній чистоті послідовників їхнього вчення. Втім у ході нашої зустрічі буде розглянуто як глибину цих вчень, так і моральні якості засновників цих культів.
Найнебезпечнішими для Церкви завжди були і є супротивники, які не відкрито протистоять, а діють із середини і прикриваються її ім’ям. Тому сьогодні ми зібрались в актовому залі КПБА для того, щоб проаналізувати діяльність осіб та угрупувань, які функціонують на території нашої держави, прикриваючись ім’ям або символікою Православної Церкви. Для багатьох вірних Православної Церкви є непростим завданням виявити і викрити людину, яка у православне віровчення додає власні хворобливі фантазії, зваблюючи цим недосвідчених. Щодо таких спотворень повинна бути офіційна позиція Церкви. Люди беручи у руки книгу або спілкуючись із нав’язливим співрозмовником, повинні знати що дане вчення суперечить церковному. І вже людині вирішувати, що їй більше до вподоби – чи залишатися у лоні Православної Церкви чи довірити подальше своє духовне життя новоспеченому проповіднику. Такі горе вчителі, зазвичай, подають власні фантазії як вищу і остаточну істину, постійно акцентуючи увагу на особистому авторитеті. Власне кожна із сект, незалежно від її спрямування, є авторитарною. Її лідер для послідовників є вищою інстанцією, джерелом розуміння і тлумачення божественних одкровень.
Христос приніс у світ не мир, а меч. Приніс не для того, щоб примирити правду з неправдою чи напівправдою, а розділити істину від обману, світло від темряви, добро від зла. Ясність і визначеність понять дає кращу можливість для прийняття доленосних рішень.
Усім учасникам конференції бажаю плідної праці у виявленні та викритті лжевчень і культів, які деструктивно впливають як на адептів, так і на Українське суспільство в цілому.
За матеріалами сайту Переяслав-Хмельницької єпархії