4-го жовтня 2011 року, у вівторок, з благословення єпископа Епіфанія, ректора КПБА, голова відділу Патріархії у зв’язках із закладами пенітенціарної системи, протоієрей Павло Основенко прочитав лекцію для аспірантів КПБА
4-го жовтня 2011 року, у вівторок, з благословення єпископа Переяслав-Хмельницького і Бориспільського Епіфанія, ректора КПБА, голова відділу Патріархії у зв’язках із закладами пенітенціарної системи, протоієрей Павло Основенко прочитав лекцію для аспірантів Київської православної богословської академії на тему: “Душпастирське піклування в місцях позбавлення волі”.
Церква як дітопіклувальна мати пам’ятаючи слова Ісуса Христа: “У в’язниці був, і ви прийшли до Мене” (Мф. 25, 36), і по цей день турбується про ув’язнених, не звертаючи увагу на їх соціальний стан тому, що “не здорові потребують лікаря, а недужі. Я прийшов покликати не праведників до покаяння, але грішників” (Лк. 5. 31, 32).
Саме через серця в’язнів Господь дивиться на серце кожного з нас. Ставленням до цієї заповіді визначається участь людини в майбутньому вічному житті. Господь Ісус Христос порівнює благодійність засудженим зі служінням Собі. Ця місія є душеспасительною для тих, хто піклується про в’язнів, оскільки служіння Церкви у тюрмах носить переважно духовний характер, а не соціально-побутовий, його мета – спасіння і визволення в’язня через покаяння. Хресні муки й скорботи спонукали навіть і розіп’ятого розбійника до переосмислення гріховного життя і ввели його першим у райські обителі.
Аспіранти вдячні отцю Павлу за цікаву лекцію і сподіваються на подальші зустрічі.
Церква як дітопіклувальна мати пам’ятаючи слова Ісуса Христа: “У в’язниці був, і ви прийшли до Мене” (Мф. 25, 36), і по цей день турбується про ув’язнених, не звертаючи увагу на їх соціальний стан тому, що “не здорові потребують лікаря, а недужі. Я прийшов покликати не праведників до покаяння, але грішників” (Лк. 5. 31, 32).
Саме через серця в’язнів Господь дивиться на серце кожного з нас. Ставленням до цієї заповіді визначається участь людини в майбутньому вічному житті. Господь Ісус Христос порівнює благодійність засудженим зі служінням Собі. Ця місія є душеспасительною для тих, хто піклується про в’язнів, оскільки служіння Церкви у тюрмах носить переважно духовний характер, а не соціально-побутовий, його мета – спасіння і визволення в’язня через покаяння. Хресні муки й скорботи спонукали навіть і розіп’ятого розбійника до переосмислення гріховного життя і ввели його першим у райські обителі.
Аспіранти вдячні отцю Павлу за цікаву лекцію і сподіваються на подальші зустрічі.
аспірант Петро Мельничук для сайту КПБА