26 вересня Православна Церква вшановує пам’ять святого апостола і євангеліста Іоана Богослова. Цей день – актовий у Київській православній богословській академії.
З цієї нагоди Божественну літургію в академічному храмі очолив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Предстоятелю автокефальної Української Православної Церкви співслужили митрополит Рівненський і Острозький Іларіон, архієпископ Вишгородський Агапіт, єпископ Хмельницький і Кам’янець-Подільський Павло, єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній, єпископ Васильківський Єфрем, ректор КПБА протоієрей Олександр Трофимлюк, ректори та представники інших закладів вищої духовної освіти та викладачі академії.
На малому вході Блаженніший владика відзначив кліриків академічного храму черговими богослужбовими нагородами: вченого секретаря академії протоієрея Сергія Колота правом носіння хреста з прикрасами, а диякона Романа Лопушинського – подвійного ораря.
На завершення урочистої відправи відбувся хресний хід, після якого митрополит Епіфаній звернувся до присутніх з першосвятительським словом.
Його Блаженство наголосив на особливому значенні найвищої євангельської чесноти – любові, до якої надихає нас святий апостол Іоан Богослов – покровитель столичної академії.
Предстоятель зазначив, що там де немає любові, там немає Бога. Тож ми маємо плекати любов до ближніх, Церкви й Богом даної Батьківщини. А той, хто не має любові, той відданий злу і вчиняє агресивну війну, якій зараз і протистоїть український народ.
«Від вас, студентів, залежить наше майбутнє. Тож ви маєте стати добрими і освіченими пастирями, а для цього маєте брати те добре, що вам тут дається для вдосконалення», – підсумував Блаженніший владика.
Із молитви та співу студентського гімну в актовій залі академії відкрилося урочисте засідання, ведучими якого були студенти Євгеній Щербак та Дмитро Мацур.
На початку заходу його учасники вшанували загиблих у війні, зокрема й вихованців столичної академії, зокрема ігумена Платона Моргунова, протоієрея Максима Козачини, протоієрея Ростислава Дударенка, Олександра Цикуна, геройя України Валерія Чибінєєва та багаторічного викладача Олександра Івановича Кислюка.
Далі до присутніх звернувся ректор Київської православної богословської академії, голова Управління духовної освіти і богословської науки Православної Церкви України, доктор наук із богослівʼя, професор протоієрей Олександр Трофимлюк:
«Ваше Блаженство, Ваші преосвященства, високоповажні керівники та представники
закладів вищої освіти, дорогі гості, шановні професори, доценти, викладачі,
аспіранти та студенти!
Ми з вами традиційно зібралися у цьому залі, щоб відзначити актовий день нашого закладу вищої духовної освіти. Цьогорічне урочисте засідання особливе – ми вперше святкуємо його за новоюліанським календарем і відзначення це відбувається, на жаль, як і минулоріч, в умовах війни.
Сьогоднішній день – символічний для всіх нас, бо він нагадує нам про важливість навчання та постійного розвитку. Академія – це місце, де ми отримуємо знання, розширюємо свої горизонти та готуємося і готуємо до служіння нашій Церкві і нашій державі. Вона є спільним домом для студентів та викладачів, де ми разом здобуваємо знання, досвід, досліджуємо і впливаємо на світ навколо нас.
Унаслідок масштабного вторгнення росії наша країна зіткнулася з новими випробуваннями. В цих умовах, в умовах змін і викликів сьогодення, вища освіта в Україні теж зазнає шторму та стоїть перед новими іспитами. Вони пов’язані зі знищенням інфраструктури закладів вищої освіти, втратою кадрового потенціалу, відтоком студентів із університетів, проблемами із забезпеченням академічної доброчесності в освітніх установах у перебігу воєнного стану тощо. Вища богословська освіта у цих умовах не є вийнятком. Обставини війни створюють нові виклики для духовної освіти, але в той же час, вони наголошують на важливості підтримки та розвитку духовності в умовах конфлікту. Саме духовна освіта може допомогти людям знайти сенс та надію у найтяжчі часи та сприяти процесу помирення та відновлення після війни, може сприяти розвитку лідерства та навичок допомоги в умовах конфлікту.
Але, не зважаючи ні на що, ми продовжуємо працювати та берегти свою багатовікову традицію, водночас, реагуючи на виклики та реалії сьогодення, а також пишаємося особливістю наших закладів вищої духовної освіти. У духовних семінаріях, інститутах та академіях вивчають не одну з чиїхось теорій, гіпотез чи припущень, а вивчають Істину. Не просту істину, до якої хтось дійшов пошуком свого розуму, а вивчають ту Істину, яку відкрив людям Сам Бог. Цю Істину втілювали у своєму житті святі, навіть ціною свого життя, і їх нам Церква ставить у приклад. Саме до цієї богооткровенної істини мають можливість долучитися студенти закладів духовної освіти. Богословська істина не засвоїться лише через теоретичне навчання, але й через практичне життя в Церкві: через молитву, послух, особистий подвиг.
Деякі говорять, що вони мають право на помилку і самозадовільняють себе у цьому стані гріха. Церква ж говорить, що гріх треба лікувати, виправляти, боротися з його причинами й наслідками, прагнути до досконалості й святості. Саме відповідність Істині є критерієм, який дозволяє робити висновок про те, що вгодне Богові й має право на життя, а що суперечить Його волі й повинне зникнути з нашого життя та діяльності.
Улюблені у Христі друзі!
Сьогодні наше спільне свято. Ми всі творимо новітню історію нашої славної Академії! Минулий навчальний рік був важким, але плідним. Сподіваємося, що цей навчальний рік ми закінчимо в умовах нашої перемоги і не менш плідно, бо планів у нас багато.
Так, спільно з Військовим інститутом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, як і минулоріч, ми продовжуємо готувати капеланів для наших Сил оборони, з Національним університетом охорони здоров’я України імені Платона Шупика ми на базі нашої академії підготували викладачів, які випускатимуть капеланів у сфері охорони здоров’я, з багатьма університетами, а відучора зокрема з Київським університетом імені Бориса Грінченка є домовленості про академічну мобільність студентів задля обміну досвідом, а в пріоритеті – ще більше налагодити міжнародне співробітництво нашої Академії і створити максимум комфортних умов для студентів і викладачів щодо реалізації їх права на міжнародну академічну мобільність і вже за тиждень, на початку жовтня, планується закордонна робоча поїздка офіційної делегації Академії на Крит, де буде підписано низку угод про співпрацю. Радіємо з того, що кілька днів тому був парафований Міністерством закордонних справ Греції та остаточно підписаний договір про співпрацю між Київською православною богословською академією та Універистетом Арістотеля в Салоніках, що став кульмінацією візиту делегації нашої столичної академії до освітніх і наукових установ Греції у травні цього року.
Окрім того, після паузи, спричиненої війною, у цьому навчальному році ми відновлюємо практику проводити «Публічний лекторій», метою якого є ширше і всебічне відкриття духовного та інтелектуального потенціалу Академії для українського суспільства, а також проєкт для молодих вчених із числа здобувачів вищої освіти – постійнодіючий науковий семінар «Богословські студії», де студенти та аспіранти матимуть змогу презентувати та апробувати результати власних наукових досліджень. 1-го вересня ми презентували наш новий часопис «Церква і суспільство», присвячений різним актуальним питанням життя християн у сучасному світі. Запрошуємо науковців та усіх зацікавлених осіб долучатися до формування цього журналу та багатьох інших видань та проєкітв академії.
Наостанок я хочу закликати всіх присутніх – студентів, викладачів і співробітників – підтримувати одне одного, працювати разом і спільно досягати нових вершин. Нехай цей навчальний рік нашої Академії буде гідним продовженням кількасотлітньої історії, а також періодом змін, інновацій та розвитку.
Дякую всім, хто долучився до цієї урочистої події! Нехай наша академічна родина процвітає й розвивається.
Разом ми зможемо робити чудові та корисні речі!
Слава Ісусу Христу! Слава Україні!».
Слова вітань лунали і від численних гостей: декана філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професора, академіка Анатолія Євгеновича Конверського, завідувача кафедри акушерства, гінгекології та репродуктології Національного університету охорони здоров’я України імені Платона Шупика, академіка Національної академії медичних наук України, доктора медичних наук, професора, заслуженого лікаря України В’ячеслава Володимировича Камінського, Президента Ліги випускників Київської православної богословської академії, митрополита Рівненського і Острозького Іларіона, ректорів та повноважних представників закладів вищої духовної освіти зі Львова, Луцька, Івано-Франківська, Ужгорода, Рівного, Дніпра та Чернівців.
До актового дня студентським самоврядуванням був підготовлений відеоролик про один день із життя провідного закладу вищої духовної освіти України.
Музичною окрасою заходу стали виступи ансамблю Конкордіум із твором «Достойно є» афонського розпіву та композицією Михайла Гайворонського «Йде січове військо» і хору Київської православної богословської академії з твором «Молитва Андрія» із першої української опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» (соліст – Юрій Тищик, партія фортепіано – Ярослав Швець, диригент – Світлана Мельниченко).
В межах урочистостей відбулася презентація чергового числа наукового фахового видання «Труди Київської духовної академії», яку провів відповідальний редактор, проректор із наукової роботи, професор протоієрей Віталій Клос.
Напевно найочікуванішою подією, особливо для першокурсників, стало вручення студентських квитків та аспірантських посвідчень. Крім того почесний ректор академії Блаженніший митрополит Епіфаній вручив стипендії та подарунки кращим здобувачам освіти.
Наприкінці актової частини ще раз звернувся до присутніх Предстоятель Православної Церкви України митрополит Київський і всієї України Епіфаній. У своєму слові Блаженніший владика розповів про здобутки Київської православної богословської академії та непростий шлях академії в умовах пандемії та повномасштабного російського нападу. Окрім того, Його Блаженство наголосив на підготовці військових капеланів, які мають духовно підтримувати наших воїнів – захисників.