21 жовтня 2018 року Українська Православна Церква Київського Патріархату відзначила 23-тю річницю інтронізації свого Предстоятеля – Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.
Напередодні, 20 жовтня, з нагоди свята у Володимирському патріаршому кафедральному соборі міста Києва було звершено Всенічне бдіння, яке очолив Предстоятель у співслужінні єпископату та духовенства з усієї України, а у самий день свята – Божественну літургію.
На запричасному зі словами проповіді до всіх присутніх у храмі звернувся настоятель собору прот. Борис Табачек.
Наприкінці літургії було звершено подячний молебень, який очолив Предстоятель Церкви.
Завершуючи молебень, Святійший Владика помолився з духовенством та вірними до Всевишнього Бога за створення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви.
На завершення святкового богослужіння Патріарха Філарета від імені Священного Синоду та всіх архієреїв Київського Патріархату привітав Патріарший намісник, ректор Київської православної богословської академії, митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній. Владика Епіфаній подарував Його Святості просфору та букет квітів.
Дякуючи всім присутнім за щирі привітання Святійший Патріарх Філарет виголосив повчальне слово:
«Ваші Високопреосвященства і Преосвященства, всечесні отці, дорогі браття і сестри!
Насамперед я хочу подякувати за те, що ви приїхали в сьогоднішній день для того, щоб разом з нами помолитися і подякувати Богові за всі Його благодіяння по відношенню не тільки до мене, а й до вас і до всієї нашої Української Православної Церкви і до всього українського народу.
З самого початку, в 1991 році, коли Верховна Рада проголосила Незалежність української держави я тоді зрозумів, що прийшов час бути в ній і незалежній Церкві. Я був переконаний, тому що йшло це не від мене, а йшло від Бога. Якщо Бог дав нам державу, то в цій державі обов’язково повинна бути незалежна Церква. Якщо не буде незалежної Церкви, то і держави не буде. І ми бачимо, проходячи це випробування, що українська держава є і буде, і доказом є те, що тисячі кращих синів України віддають своє життя за нашу державу, за нашу землю, за нашу свободу. А раз держава буде, то в цій державі обов’язково повинна бути незалежна Церква. І ви бачите як ми вступили вже в отримання Томосу про автокефалію Української Православної Церкви, ми проходимо зараз процес цей визнання. Буде об’єднавчий Собор і буде визнання Української Церкви. І це від Бога, а все що від Бога – це міцне і непорушне. І тому той, хто ще має якийсь сумнів, то нехай не сумнівається, бо рано чи пізно він прийде в цю Українську автокефальну єдину Помісну Православну Церкву, прийде, іншого шляху у нього не буде. Але ми повинні теж працювати і насамперед архієреї. Духовенство, виконувати свої архіпастирські обов’язки.
Внутрішньо, духовно я радію, що наша Церква має і єпископат достойний, і має достойне духовенство, не говорячи вже про віруючих, тому що таке відвідування і будівництво храмів, яке спостерігається в Україні – немає в жодній державі. Тому що українці покладають надію на Бога і не забувають про вічне життя і тому, не маючи свого власного дому, Церкву Божу будують, тому що Церква важливіше за власний будинок, бо Церква приведе до вічного, блаженного життя.
Тому, дорогі браття і сестри, будемо і надалі молитися, щоб Господь привів нас до завершення цієї святої справи – побудови в Україні єдиної Помісної автокефальної Православної Церви, яка буде міцною духовною основою нашої Незалежної української держави.
Слава Ісус Христу!
Слава Україні!»
Козацьким многоліттям Святійшого Владику привітали хори, які брали участь у богослужінні: Патріаший та кліросний хори Володимирського собору, хор Української капели бандуристів північної Америки ім. Тараса Шевченка, яка у цьому році відзначає свій 100-літній ювілей та хор Київської православної богословської академії.
Також упродовж дня до резиденції Святійшого Патріарха приходили численні гості з вітаннями та побажаннями Предстоятелю Української Церкви многоліття.
