Київська православна богословська академія

Відбувся круглий стіл на тему: "Проблеми екології в контексті промислу Божого про світ та людину"

У вступному слові завідувач кафедри церковно-історичних і практичних дисциплін КПБА, професор Святослав Михайлович Чокалюк звернув увагу на актуальність запропонованої теми круглого столу й закликав студентів Київської православної богословської академії (коли вони стануть на пастирське служіння) навчати парафіян зберігати навколишній світ, «тому що цей світ є творіння Боже, а діяльність людей у цьому світі є, часом, руйнівною».

Після виступу професора Святослава Михайловича Чокалюка взяв слово викладач академії протоієрей Андрій Дудченко й повідомив про Третій екологічний саміт Халкі, на який він був запрошений як один із представників Православної Церкви України. Серед учасників зустрічі були посланці Православних Церков Болгарії, Греції, Грузії, Естонії, Канади, Кіпру, Румунії, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії. У робочій зустрічі брали участь представники Коптської Церкви. Протоієрей Андрій Дудченко розповів, що Вселенський Патріарх Варфоломій у вітальному слові зауважив, що потреба збереження нашої планети виходить із самого богослужіння. Літургія дає підстави для екологічного мислення. Надихаючись читанням «Книги творіння» (природою), уважним сприйняттям Літургії, формується екологічне мислення. Патріарх Варфоломій також підняв тему посту, який зараз у світі сприймається як вегетаріанство, хоча підґрунтям утримання від тієї або іншої їжі як під час посту, так і при вегетаріанстві є відмінний світогляд. Доповідач прот. Андрій Дудченко ознайомив присутніх із міркуванням митрополита Пергамського Іоана Зізіуласа, який казав, що Ісус Христос прийшов у цей світ спасти не тільки тіло й душу кожної людини, Спаситель приніс спасіння всьому світові. Зазначене підводить до думки про потребу відродження шанобливого ставлення до всього матеріального, що присутнє у самому християнстві. Наприклад, Євхаристія звершується із залученням матеріального творіння (євхаристійних дарів), які створив Господь.

Обговорення продовжив протоієрей Георгій Коваленко, який наголосив на потребі розширення співпраці зі спеціалістами екологічної галузі. Зокрема, він промовив, що не потрібно організовувати щось нове самотужки, коли вже є сформована база. У даному випадку, завдання священнослужителів – служити й допомагати екологам.

До висвітлення питання круглого столу приєдналась кандидат культорології, докторант НПУ ім. М. Драгоманова, перекладач Дарина Морозова, яка зазначила, що екологія є молодою наукою, що з’явилась у дев’ятнадцятому столітті. У давніх отців Церкви, за словами доповідачки, можна знайти вчення про космос як дім людини. Іоан Златоустий припускав, що космос – це спільний дім для всіх людей, про який вони мають дбати. Далі Дарина Морозова закцентувала на тому, що екологічне питання у соціальному значенні розглядається й Патріархом Варфоломієм, який підкреслює, що людина, яка шкодить природі, шкодить і іншій людині. Також Вселенський Патріарх висловлює занепокоєння, що такі Всесвітні організації, як ООН, Всесвітній банк та інші, висловлюють думку за все людство, хоча в цих організаціях представлено не все населення Землі.

Володимир Павлович Волковський, кандидат філософських наук, науковий співробітник Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАНУ, у своїй промові відмітив, що, не зважаючи на аполітичність екології і богослів’я, тема екології – це право людини на життя. Є неприпустимим моментом, коли світові організації розв’язують проблеми за всіх людей. Володимир Павлович висловив сподівання, що священики на парафіях будуть просувати ідею поваги до екології, бо Церква має великий авторитет у народу.

Анна Морина (вона ж Аннабелла Моріна, Белла Моріна, Анна Гончаренко), письменниця, художниця, журналістка та громадська діячка, продемонструвала всім присутнім як виглядала річка Почайна від часів хрещення Київської Русі до сьогодення. Лекторка пояснила, що люди часто недбайливо втручаються в навколишнє середовище. Забудова Оболоні, проведення лінії метрополітену перетворили легендарну річку, в якій князь Володимир хрестив киян, на скалічене й засмічене водоймище. Дійшло до того, що після 1930 року назва річки щезле. Але сучасні активісти самостійно розчистили частину річки Почайна, домоглися перейменування на її честь станції метро, яка розташована неподалік (раніше вона називалася «Петрівка»). Знищення стародавньої річки зупинене.
Захід завершився молитвою.

Прес-служба КПБА
Фото: Олександр Була

© Київська православна богословська академія: офіційний сайт провідного закладу вищої духовної освіти України