Київська православна богословська академія

Відбувся круглий стіл «Місія святих рівноапостольних Кирила та Мефодія»

 24 травня українці разом з усіма іншими слов’янськими народами відзначають День слов’янської писемності й культури. Свято встановлено згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року й проводиться в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія – слов’янських просвітників і проповідників християнства, творців слов’янської азбуки, перших перекладачів богослужбових книг на слов’янську мову. На сьогодні близько 252 мільйонів людей в Євразії послуговуються кирилицею як національним алфавітом. 1 січня 2007 року, після приєднання Болгарії до Європейського Союзу, кирилиця стала 3-м офіційним алфавітом ЄС, після латини й грецького письма.

Що дали українцям святі Кирило й Мефодій? Чому День слов’янської писемності й культуру пов’язують із днем пам’яті цих людей? Яке ж письмо створили Кирило й Мефодій: глаголицю чи кирилицю? Чи насправді кирилиця визначає близькість і спорідненість мов? Наскільки українська мова ближча до російської, ніж до польської, словацької й чеської мов з їх латиницею? Висвітлені проблеми, а також історичне тло та найцікавіші факти життя згаданих відомих християнських проповідників стали темами виступів на публічному обговоренні питання «Місія святих рівноапостольних Кирила та Мефодія», яке відбулося 23 травня 2019 року в залі засідань вченої ради КПБА.

На заході були репрезентовані доповіді Преловської Ірини Миколаївни, доктора церковно-історичних наук, доктора історичних наук, професора, професора кафедри церковно-історичних і практичних дисциплін Київської православної богословської академії, старшого наукового співробітника Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України («Іван Огієнко як дослідник житій свв. рівноапостольних Кирила і Мефодія»); Звонської Лесі Леонідівни, доктора філологічних наук, професора, професора кафедри біблійних і філологічних дисциплін Київської православної богословської академії, професора кафедри загального мовознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка («Вплив трактату Георгія Хіровоска «ΠΕΡΙ ΤΡΟΠΩΝ ΠΟΙΗΤΙΚΩΝ» на формування літературознавчої термінології в Київській Русі»); Чокалюка Святослава Михайловича, кандидата наук із богослів’я, професора, завідувача кафедри церковно-історичних і практичних дисциплін Київської православної богословської академії (вступне слово).

Поряд зі студіями відомих учених слушними стали доповіді молодих науковців: Сердюка Олександра Михайловича, магістранта Київської православної богословської академії («Діяльність святих рівноапостольних Кирила й Мефодія»). Яскрава презентація організатора наукового заходу Олійникова Валерія Андрійовича, кандидата наук із богослів’я, секретаря кафедри церковно-історичних і практичних дисциплін Київської православної богословської академії, протягом усієї зустрічі підкреслювала й конкретизувала доповіді учасників.

Науковий захід закінчився обговоренням і підбиттям підсумків.

Фото: Олександр Була

Прес-служба КПБА

© Київська православна богословська академія: офіційний сайт провідного закладу вищої духовної освіти України