Навчальна робота

Головна мета освітньої діяльності Київської православної богословської академії полягає в підготовці висококваліфікованих фахівців-богословів та християнських педагогів відповідно до загальнодержавних і міжнародних стандартів вищої освіти та потреб і запитів сучасного ринку праці.

Навчальний процес у Київській православній богословській академії відбувається на богословському факультеті відповідно до освітньої програми «Богослів’я» та навчального плану для денної та заочної форми навчання першого (бакалаврського), другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти.

Навчальний план базується на силабусах та робочих навчальних програмах дисциплін, розроблених провідними науково-педагогічними працівниками академії, обговорених і схвалених науково-методичною радою Київської православної богословської академії.

Навчання в бакалавраті, магістратурі та в аспірантурі відбувається на денній і заочній формі, а на регентському відділенні – на вечірній.

Навчання на першому (бакалаврському) рівні за освітньо-професійною програмою «Богослів’я» триває 4 роки (240 кредитів ЄКТС), на другому (магістерському) рівні за освітньо-науковою програмою «Богослів’я» – 2 роки (120 кредитів ЄКТС), на третьому (освітньо-науковому) рівні за освітньо-науковою програмою «Богослів’я» підготовки доктора філософії – 4 роки, доктора наук – 2 роки, регента церковного хору – 3 роки.

Відповідно до графіку навчального процесу тривалість теоретичного навчання становить 30 тижнів на рік (по 15 тижнів щосеместру).

Поточна успішність і відвідування занять фіксується в спеціальних журналах. У кінці кожного семестру здобувачі вищої освіти складають передбачені навчальним планом екзамени й заліки.

Упродовж навчання в бакалавраті й магістратурі студенти пишуть і захищають на відповідних кафедрах курсові роботи з циклу біблійних, богословських, церковно-практичних та педагогічних дисциплін.

Практичні навики професійної підготовки та фахової майстерності студенти набувають під час проходження богослужбової, проповідницько-місіонерської та педагогічної практики.

Навчання завершується підсумковими атестаційними випробуваннями, які проводяться екзаменаційними комісіями. Випускники бакалаврату й магістратури відповідно на підставі рішення екзаменаційної комісії за результатами складання комплексного кваліфікаційного іспиту та захисту бакалаврської / магістерської роботи здобувають ступінь бакалавра / магістра та відповідно обраному вибірковому блокові освітніх компонентів професійну кваліфікацію.

Керівник навчального відділу богословського факультету – Богдана Іоанівна Дрофяк. У навчальному відділі працюють методисти Богдан Петречко та священник Сергій Бовкун.

Наукова робота

Наукова робота займає вагоме місце в житті й діяльності Київської православної богословської академії. В сучасних умовах роль і потенційні можливості богословської науки в житті українського православ’я та суспільства значно підвищилася. Цьому сприяє, зокрема, й те, що в переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженому Кабінетом Міністрів України, богослів’я є окремою самостійною галуззю знань з однойменною моноспеціальністю.

Наукова діяльність колективу Київської православної богословської академії репрезентована організацією, співогранізацією та участю в наукових заходах Міжнародного та Всеукраїнського рівнів – симпозіумах, конференціях, круглих столах, семінарах тощо, а також підготовкою та публікуванням монографій, наукових статей у вітчизняних та закордонних фахових виданнях.

Традиційно в Київській православній богословській академії, починаючи з 2011 року, відбувається щорічна Міжнародна (з 2014 р.) наукова конференція «Православ’я в Україні», присвячена актуальним питанням української богословської думки та церковної історії в синхронії та діахронії. У ній щоразу беруть участь понад 100 учасників, половину з яких становлять відомі у фахових колах доктори наук та професори. Матеріали виголошуваних наукових доповідей завжди публікуються перед початком роботи конференції в однойменних збірниках.

Також наукові заходи різних рівнів відбуваються відповідно до рекомендацій Священного Синоду з метою відзначення загальноцерковних ювілеїв та пам’ятних дат, зокрема 900-ліття з часу заснування Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря (2008 р.), 1020- та 1025-ліття з часу хрещення Київської Руси (2008 р., 2013 р.), 940-ліття з часу заснування Свято-Михайлівського Видубицького монастиря (2010 р.), 1000-ліття з часу упокоєння хрестителя Київської Руси – святого рівноапостольного і благовірного князя Володимира Великого (2015 р.). Матеріали названих вище конференцій також опубліковані в окремих збірниках.

Крім того, щороку Київська православна богословська академія виступає організатором та співорганізатором і проводить багато інших різноманітних наукових заходів, присвячених ювілеям та актуальним проблемам сучасної богословської науки.

Професорсько-викладацький колектив академії постійно бере активну участь в наукових заходах, як в організовуваних Київською православною богословською академією, так і іншими вітчизняними і закордонними науково-дослідними та навчальними закладами, установами, організаціями, виступаючи з доповідями і повідомленнями, полемізуючи в дискусіях.

Результати наукової роботи академічного колективу презентовані в монографіях доктора наук з богослівʼя, професора протоієрея Олександра Трофимлюка, доктора наук з богослівʼя, професора протоієрея Віталія Клоса, доктора наук з богослівʼя, професора протоієрея Костянтина Лозінського, доктора церковно-історичних наук, доктора історичних наук, професора протоієрея Юрія Мицика, доктора філософських наук, професора, академіка Анатолія Єгеновича Конверського, доктора церковно-історичних наук, доктора історичних наук, професорки Ірини Миколаївни Преловської, кандидата наук з богослівʼя, доцента протоієрея Олега Маланяка, кандидата наук з богослівʼя священника Івана Сидора, кандидата наук з богослівʼя, доцента Святослава Михайловича Чокалюка, у словниках кандидата наук з богослівʼя, кандидата філологічних наук, доцента Олександра Яковича Мирончука, а також у численних наукових статтях названих вище та інших науково-педагогічних працівників Київської православної богословської академії.

Також наукові здобутки професорів, доцентів, викладачів, докторантів, аспірантів та найкращих студентів академії систематично публікуються у заснованому в 1859 році та відновленому в 2003 році науковому фаховому виданні «Труди Київської духовної академії», а також в інших виданнях.

В академії успішно функціонує система науково-дослідної роботи студентів. Із кожним роком дедалі більше студентів залучається до наукової діяльності. Багато з них є членами Наукового студентського товариства імені митрополита Даниїла (Чокалюка).

Результати наукових досліджень і розробок використовуються у нових навчальних дисциплінах, знаходять відображення в оновлених курсах лекцій.

У руслі реалізації концепції розвитку галузі знань та спеціальності богослів’я послідовно проводиться курс на формування власної наукової школи в контексті сучасного православного богослів’я та з урахуванням історії і традиції світової богословської думки.

Таким чином, завдяки наполегливій і добре налагодженій роботі колективу Київської православної богословської академії вдалося зберегти та примножити традиції активного наукового пошуку і створити передумови для інтенсивного розвитку наукової діяльності й у подальшому.

Методична робота

Методичне забезпечення освітньо-наукового процесу в Київській православній богословській академії здійснює науково-методична рада Київської православної богословської академії.

До її складу входять: перший проректор кандидат наук із богослівʼя, доцент протоієрей Ярослав Романчук, проректор із наукової роботи доктор наук із богослівʼя, професор протоієрей Віталій Клос, відповідальний за якість освіти науково-педагогічний працівник, кандидат педагогічних наук, доцент Тамара Бакка, керівник навчального відділу богословського факультету Богдана Дрофяк і представники кафедр богословського факультету – доцент кафедри богослівʼя, кандидат наук із богослівʼя, доцент протоієрей Володимир Сміх, доцент кафедри богослівʼя, кандидат філософських наук, доцент Сергій Присухін, доцент кафедри Священного Писання, учений секретар, кандидат наук із богослівʼя, доцент протоієрей Сергій Колот та викладач кафедри церковно-практичних дисциплін, кандидат наук із богослівʼя священник Сергій Бережной.

На початку кожного навчального року науково-педагогічні працівники академії згідно з сучасними вимогами укладають (оновлюють) програми та силабуси навчальних дисциплін.

Постійно відбувається розроблення й оновлення робочих навчальних планів, тематики курсових, бакалаврських і магістерських робіт, комплектів екзаменаційних білетів тощо.

Науково-педагогічні працівники працюють над укладанням та постійним оновленням конспектів лекцій, за їх матеріалами готують підручники, навчальні посібники.

Упродовж останніх десяти років професорсько-викладацьким колективом академії підготовлено й опубліковано підручники й посібники зі Священного Писання Нового Завіту (кандидат наук із богослівʼя, доцент протоієрей Олег Маланяк, кандидат наук із богослівʼя, доцент протоієрей Ярослав Романчук), патрології (кандидат наук із богослівʼя, професор протоієрей Петро Зинич), загальноцерковної історії (кандидат наук із богослівʼя, доцент протоієрей Михаїл Лесюк), церковного уставу та літургіки (кандидат наук із богослівʼя, доцент протоієрей Петро Бойко), історії та богослів’я Римо-Католицької Церкви (доктор наук із богослівʼя, професор протоієрей Костянтин Лозінський), історії Української Православної Церкви (доктор церковно-історичних наук, доктор історичних наук, професор Ірина Миколаївна Преловська), церковного співу (Вероніка Василівна Матвієнко), історії України (доктор історичних наук, професор протоієрей Юрій Мицик), давньогрецької мови (доктор філологічних наук, професор Леся Леонідівна Звонська) та ін.

Забезпечення високого науково-теоретичного, методичного й професійного рівня викладання та інноваційного супроводу навчального процесу передбачає: 1) розроблення й модифікацію навчальних програм, підготовку навчальних курсів відповідно до чинних вимог; 2) забезпечення необхідної якості підручників, посібників та інших навчально-методичних розробок, підготовлених викладачами академії; 3) проведення лекційних занять, семінарів; 4) стимулювання дискусій для розвитку критичного і творчого мислення студентів; 5) підготовку науково-методичного й навчально-організаційного забезпечення самостійної роботи студентів; 6) поліпшення якості навчання студентів шляхом збільшення обсягів самостійної роботи, індивідуалізації навчання, запровадження нових активних інформаційних і телекомунікаційних технологій, інтерактивних форм і методів навчання, розширення застосування модернізованих електронних інформаційних ресурсів та іншого програмного забезпечення; 7) поглиблення загальної інформаційної підготовки студентів, формування в них уміння ефективно використовувати комп’ютерно-комунікаційні засоби й програми, що сприятиме розвитку їх інформаційної культури, розширенню застосування у майбутній роботі електронних технологій і ресурсів; 8) організацію, проведення та оцінювання екзаменаційних робіт і тестів; 9) участь у роботі конференцій і семінарів.

Виховна робота

Традиції богословської освіти у вищому духовному навчальному закладі тісно пов’язані з процесом виховання. Духовна школа, даючи освіту, виховує, а виховуючи – дає можливість духовно зростати й засвоювати знання. Поєднання освітньої та виховної діяльності – характерна особливість вищого духовного навчального закладу.

Для забезпечення якісного симбіозу освітньо-виховного процесу в структурі всіх духовних навчальних закладів, починаючи з ХІХ століття, діє інспекція. Історія вітчизняної духовної освіти знає різні моделі функціонування цієї служби. Був час, коли інспекцію призначало священноначаліє, відповідні розпорядження про призначення або переведення видавав Святійший урядуючий Синод. У другій половині ХІХ століття в Київській духовній академії інспекторів обирали студенти та вихованці.

Минає час, методи і підходи в освітньо-виховній діяльності вдосконалюються, але завдання залишаються тими самими – підготувати глибоко віруючого, вихованого, ерудованого і порядного кандидата у священство та фахівця-богослова.

Відроджена Київська духовна академії і семінарія, а нині – Київська православна богословська академія – опирається на кращі традиції навчання і виховання, які були напрацьовані й апробовані вітчизняними духовними навчальними закладами за всю історію їх існування. Тому і сьогодні в структурі богословського факультету Київської православної богословської академії діє інспекція під керівництвом проректора з виховної роботи.

Інспекція утворюється рішенням вченої ради, яке затверджується ректором Київської православної богословської академії, з метою забезпечення виховної роботи та контролю за дисципліною студентів та аспірантів. Персональний склад інспекції обирається з професорсько-викладацького колективу Київської православної богословської академії.

Для забезпечення постійного функціонування єдиного навчально-виховного процесу інспекція здійснює цілу низку покладених на неї завдань.

Станом на 1 вересня 2023 року організація виховної діяльності в Київській православній богословській академії покладена на проректора з виховної роботи кандидата наук із богослівʼя протодиякона Василя Дідори та колектив інспекторів: кандидатів наук із богослівʼя протоієрея Михайла Омельяна, священників Петра Лопатинського, Михайла Альмеса, Ореста Жигала.

Щотижня в академії відбуваються засідання інспекторської ради.

За понад двадцятирічний період діяльності відроджених Київських духовних шкіл очолювали та координували роботу інспекції, трудилися на ниві виховної роботи такі пастирі, як протоієрей Валерій Семанцо (інспектор КДАіС), кандидат богословських наук, професор протоієрей Петро Зинич (інспектор КДАіС), доктор богословських наук, доцент протоієрей Димитрій Садов’як (проректор КДАіС), доктор наук із богослівʼя, професор протоієрей Костянтин Лозінський (інспектор КДАіС), кандидат богословських наук протоієрей В’ячеслав Стрельцов (проректор з виховної роботи КПБА), кандидат наук із богослівʼя, доцент протоієрей Ярослав Романчук (проректор КПБА), доктор наук із богослівʼя, професор протоієрей Олександр Трофимлюк (проректор з виховної роботи КПБА, проректор з навчально-виховної роботи КПБА, перший проректор КПБА), кандидат наук із богослівʼя, доцент протоієрей Сергій Колот (старший інспектор КПБА), кандидат наук із богослівʼя, доцент протоієрей Петро Бойко (старший інспектор КПБА, проректор з виховної роботи КПБА).

Інспекції допомагають класні наставники – куратори груп.

У вільний від аудиторних занять час студенти відвідують музеї, театри, беруть участь в академічних і міжвузівських спортивних змаганнях та інших культурно-дозвільних заходах.

Уже як ліцензований вищий духовний навчальний заклад Київська православна богословська академія і надалі функціонує у впровадженні єдиного освітньо-виховного процесу на засадах кращих традицій вітчизняної духовної освіти і підготовки майбутніх священнослужителів та фахівців-богословів.