Дехто запитав мудреця: «Для чого ти постійно читаєш книги, в яких міститься вчення про Бога і обов'язки людини? Адже ж ти вже читав їх декілька разів?» Мудрець сказав: «А для чого ти сьогодні вимагаєш їжі? Ти ж учора їв? – «Я це роблю для того, щоб жити». «Я і читаю для того, щоб жити», – відповів мудрець.

Зі слів мудреця видно, що як для підтримки життя тіла щоденно потрібна матеріальна їжа, так і для душі щоденно потрібна їжа духовна.

Книги, маю на увазі книги Божественні, і не тільки, дійсно являються для християнина джерелом життя. Вони за словами І. Я. Франка – «Морська глибина: хто пірне в них аж до дна, той хоч і труду мав досить дивнії перли виносить». Без слова, без книги не можна уявити собі формування людської особистості, а тим більше становлення православного пастиря. Всі великі вчителі, отці, пастирі Церкви книгу любили, шанували, зберігали як дорогоцінний скарб невичерпної мудрості, сили, поради і життя. Бувало так, що вони могли роздати все майно, все багатство, але книг вони не полишали як найкращих і найвірніших друзів.

У всі часи книгозбірні, або бібліотеки є обличчям і характеристикою чи то навчального закладу, чи просто людини яка прагне мудрості. Про важливість бібліотеки не доводиться і говорити, бо впродовж століть це стверджено життям і реальністю постатей історії нашої Церкви і народу. 
Бібліотека Київської православної богословської академії УПЦ Київського Патріархату почала свою діяльність разом із заснуванням у 1992 році Київської Духовної Семінарії у стилобаті Андріївської Церкви. А з відкриттям нового навчального корпусу Академії при Михайлівському Золотоверхому монастирі в грудні 1999 року, переїхала у нові приміщення вже тут при обителі. Хоча новими і самостійними є фонди бібліотеки у порівнянні з дореволюційною бібліотекою КДА, проте і до цього часу зберігається дух і та атмосфера бібліотечної справи, що завжди наповнювала книгозбірню впродовж століть. Для прикладу приведемо декілька спільних рис з правил минулої й сучасної бібліотеки. Як і тоді так і тепер, впродовж академічного курсу, заняття студентів Духовної Академії, згідно її уставу, окрім слухання лекцій та написання робіт полягає і в читанні книг. Читання книг студентами має бути направленим до глибшого засвоєння тих предметів, що викладаються. Кожний студент, згідно з правилами бібліотеки, одночасно може отримати певну кількість книг і на певний термін, відповідно до уставу бібліотеки. Студенти отримують книги з фундаментальної академічної бібліотеки після лекцій, в дореволюційній це було з 13 до 17 години, в сучасній з 15 до 19 години. Рідкісні книги та рукописи, стародруки не видаються з фондів бібліотеки, а є предметом вивчення лише у читальному залі, так само як і кандидатські дисертації, дипломні, магістерські та бакалаврські роботи. Правилами бібліотеки заборонено робити будь-які згини, помітки, надписи на сторінках книг.

При від’їзді студентів додому на канікули, чи по закінченні навчання в Академії, в бібліотеку мають бути повернені всі книги і при цьому суворо забороняється переписувати книги з одного студента на іншого без представлення бібліотекарю чи його помічнику самих книг.
Список періодичних видань і книг, що виписуються для бібліотеки розглядається і утверджується Ректором Академії. Після утвердження списку Ректором періодичні видання виписуються і отримуються бібліотекою.

Що стосується обов'язків бібліотекаря і його помічників то їх можна звести до наступних пунктів:
- бібліотекар і його помічник відповідають за збереження фондів бібліотеки і керівництва нею;
- бібліотекар і його помічник відповідають за цілісність бібліотеки, порядок в ній і правильне ведення каталогу та інших документів.

В бібліотеці на сьогодні ведеться алфавітний та систематичний каталог [в дореволюційній бібліотеці був і хронологічний] основного фонду бібліотеки, а також окремо каталоги колекцій, що складають її фонди.

Алфавітний каталог складається згідно прізвищ авторів, а при відсутності останнього по заголовку книги при цьому обов’язково на каталожній картці вказується відділ, де знаходиться дана праця.
Систематичний каталог складається у відповідності до системи дисциплін, що викладаються в Духовній академії, але в порядку визначеному універсальною десятковою класифікацією [УДК].
Книги у фондах займають строго визначене місце і постійно стоять в одному і тому ж порядку: по відділах, а у відділах по алфавіту.

Уфонді бібліотеки стародруки займають особливе місце пристосоване для кращого їх збереження.
Що стосується оформлення книг сучасної бібліотеки то воно відповідає загально-прийнятим нормам: на першій титульній сторінці книги ставиться печатка «Бібліотека Київської Духовної Академії і Семінарії» і вказується інвентарний номер книги.

Бібліотека поповнюється завдяки закупівлі, пожертвами читачів та дарчими книгами авторів або інших бібліотек та навчальних закладів. Всі книги бібліотеки зареєстровані у спеціальних інвентарних книгах, яких на сьогодні вже є п’ять, і мають відповідно свій номер, що співпадає з номером в інвентар¬ній книзі. На сьогодні фонди бібліотеки налічують близько 22000 екземплярів.
При сприянні та фінансовій підтримці Святійшого Патріарха Філарета і ректора КПБА архієпископа Епіфанія закупляється література необхідна для навчання та освіти студентів.

Сьогодні завідує бібліотекою Н. І. Макарчук, а допомагають їй два помічники: свящ. Павло Мельник, викладач КПБА та студент 2 курсу КПБА Сергій Барило. 

Найбільш цікавим та важливим є дослідження самих фондів сучасної бібліотеки. Окрім Я. О. Хіміч, докторанта Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, фонд бібліотеки ще не був предметом наукового дослідження, не описувався і не аналізувався ні в церковній, ні в світській літературі.

Бібліотеку, без сумніву, можна назвати душею Академії, бо вона наче образ являє її усе внутрішнє єство, чим живе, мислить, керується духовна школа. Фонди книгозбірні все це відображають наче в дзеркалі, даючи чітку картину про високий професійний рівень викладачів та успішність і прагнення набуття мудрості студентами.

Фонди сучасної бібліотеки КПБА складають такі колекції і книгозбірні: основний фонд бібліотеки, колекція Святійшого Патріарха Філарета, колекція професора КПБА доктора Д. В. Степовика, колекція протопресвітера Семена Гаюка, колекція Анни Фігус-Ралько. а також інші невеликі частини з книгозбірень викладачів та добродіїв-українців з-за кордону.

Слід відразу зауважити, що фонди бібліотеки не є одноманітного, лише богословського спрямування, а попри звичайно специфічно-теологічний склад бібліотеки, вирізняються наповнюваністю і містять відділи з літературою історичного, науково-природничого, культурного, медичного, довідково-енциклопедичного та інших напрямків знань. Це надає бібліотеці високого наукового рівня і тому справедливо її, як і дореволюційну, назвати фундаментальною. Бібліотека Київської Академії унікальна своїми колекціями.

Найбільшою є колекція Святійшого Патріарха Філарета (3988 примірників). Це унікальна книгозбірня вміщує літературу, як богословського так і історичного, літературного характеру. Поповнюючи фонди бібліотеки не десятками, а тисячами книг Святійший Владика дбає про духовний і науковий рівень студентів духовної школи, передаючи таку бібліотеку, дає можливості для написання нових досліджень не лише з богослів'я, але і з історії церковного мистецтва, Священного Писання. У «Колекції Патріарха Філарета» цікавим предметом дослідження є періодичні дореволюційні церковні видання: «Церковные ведомости» (1888-1913 рр.), «Богословський вестник» (М., 1892-1907), «Церковный вестник» (Варшава, 1954-1962), «Православное обозрение» (1864-1885). Деякі видання «Странника», «Веры и разума», «Православного собеседника».

До колекції Святійшого Патріарха Філарета складений окремий каталог. Колекція поповнюється новими книгами, які люб'язно передає бібліотеці Святійший Владика.
Значну частину своїх книг передав бібліотеці КПБА її професор, доктор богослів’я Дмитро Власович Степовик. Вона також по своєму унікальна. 

Бібліотека працює з понеділка по п’ятницю з 15.00 до 19.00.

Отже, бібліотека КПБА по наповнюваністю фонду, організацією та правилах відповідає всім нормам бібліотечної справи вищих навчальних закладів. Це наукова бібліотека фонди якої чекають своїх читачів, дослідників, усіх, хто прагне живого слова.

священик Павло Мельник,
помічник бібліотекаря, викладач КПБА,
кандидат богословських наук.