Перейти до вмісту
Головна » Свято П’ятидесятниці

Свято П’ятидесятниці

 IGP979630-31 травня, з нагоди свята Тройці, в академічному храмі Київської православної богословської академії було відслужено всенічне бдіння, літургію та вечірню з читанням колінопреклонних молитов.

30-31 травня, з нагоди свята Тройці, в академічному храмі Київської православної богословської академії було відслужено всенічне бдіння, літургію та вечірню з читанням колінопреклонних молитов.

Богослужіння очолив перший проректор КПБА професор протоієрей Олександр Трофимлюк у співслужінні кліриків академічного храму, викладачів.
Після євангельського читання та запричасного зі словом проповіді на тему свята до віруючих звернулися студенти КПБА Руслан Лапук та Павло Антонюк.
На завершення відбулося окроплення освяченою водою віруючих та принесеної ними зелені.
Свято П’ятидесятниці називають Тройцею, бо цього дня ми відзначаємо сходження на Церкву від Отця через Сина третьої іпостасі Божої – Духа Святого.
З IV століття свідчення про П’ятидесятницю як про священний період у 50 днів і як про особливе свято, зустрічаються у церковних письменників досить часто. Блаженний Августин згадує про нічне богослужіння (бдіння), що в П’ятидесятницю з’єднувалось із літургією. Закон візантійського імператора Феодосія Молодшого забороняє театральні вистави та інші видовища у дні свят Пасхи і П’ятдесятниці. Святі Іоан Золотоустий та Григорій Богослов написали бесіди та слова на свято П’ятидесятниці. Останній називає його днем Духа Святого. Св. Єпифаній Кіпрський згадує про заборону посту і коліноприхилення в усі дні від Пасхи до П’ятидесятниці. Те ж правило підтверджене Нікейським собором. У IV столітті історик Євсевій Кесарійський, святі Василій Великий та Григорій Ніський також називають свято зішестя Святого Духа П’ятидесятницею.
У Православній церкві існує звичай на свято Тройці прикрашати храми і оселі гілками дерев, травами і квітами. Цей звичай, очевидно, перейшов із Церкви старозавітної. Іудеї на свято П’ятидесятниці прикрашали синагоги й будинки гілками, травою і квітами. Крім того, в це свято у храм приносили перші плоди жнив, які в Палестині завершувались до того часу (Лев. 23. 16, 20. Числ. 28, 26). «Іудеї, прикрашаючи будинки листям і плодами, – говорить св. Григорій Ніський, – тим самим зображують новозавітну Церкву, що постала після закону». Про звичай прикрашати оселі зеленими гілками дерев згадує і св. Іоан Золотоустий.

Прес-служба КПБА

{gallery}2015/06Troycja{/gallery}