Преловська Ірина Миколаївна – доктор церковно-історичних наук, професор кафедри церковної
-практичних Київської православної богословської академії, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, викладач курсу “Історія Української Православної Церкви” з 1998 р.
Преловська Ірина Миколаївна – доктор церковно-історичних наук, професор кафедри церковної-практичних дисциплін Київської православної богословської академії, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, викладач курсу “Історія Української Православної Церкви” з 1998 р.
Дата народження: 9 жовтня 1966 р.
День тезоіменитства: 18 травня
Посада:
Кафедри церковно-практичних дисциплін: професор кафедри, викладач курсу “Історія Української Православної Церкви” з 1998 р.
Учене звання
професор, старший науковий співробітник
Науковий ступінь
доктор церковно-історичних наук, кандидат історичних наук
Освіта
Історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка 1986-1991 рр. (з відзнакою)
Викладання
Історія Української Православної Церкви (2,3,4 курси)
Нагороди
орден ІІ ступеня “Геродот Галікарнаський”, 2011 р.
Бібліографія
Захист дисертацій: 1) В червні 1998 р. відбувся захист кандидатської дисертації. Дисертацію захищено 19 червня 1998 р. в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України за темою: «Історико-джерелознавчий аналіз матеріалів І-го Всеукраїнського православного церковного собору УАПЦ 14–30 жовтня 1921 р.» за спеціальністю 07.00.06. – Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни.
2) 29 серпня 2013 р. в КПБА відбувся захист докторської дисертації: “Джерела з історії Української Автокефальної Православної Церкви (1921 – 1930) – Української Православної Церкви (1930 – 1939)» за спеціальністю – Історія Української Православної Церкви.
Біографія
Преловська Ірина Миколаївна, народилася в м. Чорнобилі Київської області в сім’ї службовців. У 1974-1984 рр. навчалася у Чорнобильській середній школі № 2. У 1983 р. закінчила з відзнакою Чорнобильську дитячу музичну школу по класу фортепіано. Освіта вища, закінчила з відзнакою (червоний диплом) у 1991 р. історичний факультет Київського ордена Леніна державного університету імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Історія». Темою дипломної роботи було дослідження стосунків між державою і церквою у Візантійській імперії у ІУ-УШ ст.
Трудова діяльність: після закінчення університету була прийнята на роботу до Інституту української археографії з 1 жовтня 1991 р., де працює і зараз на посаді старшого наукового співробітника відділу джерел з новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України з 14 грудня 2000 р., працює до цього часу. Атестована на вчене звання старшого наукового співробітника рішенням відділу джерел з новітньої історії України у 2003 році (Протокол № 12 від 9 грудня 2003 р.). 15 грудня 2004 р. рішенням ВАКу присвоєно звання старшого наукового співробітника
Кандидат історичних наук з 1998 р. З грудня 1998 р. викладач курсу “Історія Української Православної Церкви” (4 курс КДС і КДА), з 2010 р. викладає у 2, 3, 4 курсах КПБА. Є членом Вченої Ради КПБА, спеціалізованої Вченої Ради КПБА, членом редколегії часопису “Труди Київської Духовної Академії: богословсько-історичний збірник Київської православної богословської академії Української Православної Церкви Київського Патріархату”, автор підручника курсу “Історія Української Православної Церкви”.
Спеціалізується в галузі археографії, джерелознавства, історії Православної Церкви, біографістики. Досліджує широке поле наукових проблем, зокрема архівні джерела з історії Української автокефальної православної церкви 1920-1930-х рр. та репресій проти неї, Православної Церкви в Україні кінця ХІХ – поч. ХХ століття, біографії видатних діячів України, історію Софії Київської.
Має 235 опублікованих праць.