Передовсім хочу привітати всіх учасників конференції та закликати Боже благословення для її плідного проведення.
Уже традиційно в стінах Київської православної богословської академії відбувається чергова конференція апологетичного спрямування. Сьогоднішня тема – «Православ’я та виклики сучасного окультизму» – є безперечно актуальною, адже торкається питань, які постійно хвилюють релігійне суспільство.
Передовсім хочу привітати всіх учасників конференції та закликати Боже благословення для її плідного проведення.
Уже традиційно в стінах Київської православної богословської академії відбувається чергова конференція апологетичного спрямування. Сьогоднішня тема – «Православ’я та виклики сучасного окультизму» – є безперечно актуальною, адже торкається питань, які постійно хвилюють релігійне суспільство. В наш час окультизм набув значного поширення і намагається заповнити усі сфери життя. Така ситуація пов’язана в першу чергу з тим, що під час радянської антирелігійної пропаганди люди довго були позбавлені істинного духовного настановлення, а зі зникненням нав’язаної атеїстичної омани опинилися на релігійному роздоріжжі. Цим відразу скористалися представники численних окультних напрямів, заполонивши усі засоби масової інформації. Починаючи від банального гороскопу в газеті чи журналі і закінчуючи псевдонауковими фільмами, які заради рейтингу ладні доводити що завгодно. На жаль, сьогодні прояви окультизму можна часто зустріти й у побуті – марновірство і забобони постійно супроводжують наше суспільство. Подібні явища повинні отримувати чітку й однозначну негативну оцінку.
У відповідь на церковну критику окультисти нерідко заявляють, що Церква бореться з езотеричними напрямами, бо вбачає в них конкурентів, які нібито відкривають справжню істину, приховану Церквою заради влади над людьми. Як доказ найчастіше наводять певні історичні моменти негативного характеру на зразок середньовічної інквізиції. По-перше, пов’язувати давні заблудження Католицької Церкви з усіма християнським деномінаціями щонайменше некоректно. А по-друге, що є найголовнішим, подібні речі є результатом діяльності окремих постатей і їхнього відступлення від справжніх християнських принципів, адже у вченні Церкви нічого подібного ми не побачимо. Якщо лікар ставить неправильний діагноз, то чи означає це, що медицина в цілому є явищем помилковим? Звісно ж, ні!
Церква є Святою і не боїться окультизму, а протидіє йому як істинний пастир, що безстрашно захищає свою отару від нападів хижаків. Ми визнаємо законне право кожної людини сповідувати певну релігію або не сповідувати жодної. Проте окультизм в нашій країні найчастіше паразитує саме на християнах, які становлять більшість серед релігійного населення. За таких обставин Церква не може залишатися осторонь, а повинна завжди давати адекватну і своєчасну відповідь на подібні виклики. Ми боремося з окультизмом не як з «конкурентом», а як з небезпечною дійсністю, яка загрожує духовному та психічному здоров’ю.
Сучасна людина, поглинута виром активного життя, часто не може або не бажає приділити достатньо часу та уваги якісному духовному зростанню, а існуючі у своїй душі прогалини намагається заповнити найпростішим, на її думку, шляхом, який полягає в уявленні, що змінювати себе на краще необов’язково, потрібно лише дізнатися, як підпорядкувати собі певні «містичні сили». Власне в цьому неправдивому принципі і криється головна сутність окультизму. Неважливо, як живе й розвивається людина, неважливо, чи долає вона власні пристрасті, чи вдосконалюється в чеснотах. Головне, що вона володіє певними таємними (езотеричними) знаннями й вміннями, які нібито дають їй владу над потойбіччям. І, що особливо важливо, цю владу можна використовувати для задоволення своїх інтересів і у світі матеріальному. Таким чином, з одного боку ми бачимо підґрунтям окультизму гордість та егоїстичне бажання керувати і володарювати, а з іншого – звичайнісінький обман та брехню. Адже той, хто прагне за допомогою езотеричних знань отримати віжки від світу, насправді отримує лише жорстоке ярмо. Людина, яка вправляється в окультизмі, сама відкриває себе для впливу нечистих духів, які власне тільки й чекають, щоб заволодіти безцінним скарбом її душі.
З огляду на це протидія окультизму у всіх його проявах є одним з пріоритетних завдань в діяльності сучасного православного пастиря та місіонера.
ЕПІФАНІЙ,
архієпископ Переяслав-Хмельницький
і Бориспільський, ректор КПБА