Непорочні (грец. Αμωμος) – це поняття православної гімнографії, яке позначає важливий для богослужіння 118-й псалом, згідно його слів: «Блаженні непорочні, що ходять в законі Господнім…». Саме слово «непорочні» – літературний термін для означення однієї із кафізм Псалтиря (17-ї) чи, іншими словами, 118-го псалма, що в цілому складає цю кафізму.
Непорочні (грец. Αμωμος) – це поняття православної гімнографії, яке позначає важливий для богослужіння 118-й псалом, згідно його слів: «Блаженні непорочні, що ходять в законі Господнім…». Саме слово «непорочні» – літературний термін для означення однієї із кафізм Псалтиря (17-ї) чи, іншими словами, 118-го псалма, що в цілому складає цю кафізму. Згідно цих перших слів псалма свою назву отримав і весь псалом, який впродовж всього року займає дуже важливе місце. В звичайні періоди року він повинен стихословитись по суботах на Ранній; він співається і на воскресній Ранній, коли немає полієлею, тобто більшу частину року; також звершується на парастасах, на відспівуваннях і т. п. Цей псалом, на відміну від усіх інших кафізм Псалтиря, ділиться не тільки на три частини (Слави), але, крім того, розділяється на дві частини словом «середина» в середині другої слави, оскільки на деяких заупокійних службах він звершується не в три прийоми, а тільки в два [3, c. 60].
Історія Непорочних
Псалом 118 під іменем «Непорочні» (Αμωμος) займав дуже вагоме місце на воскресній Ранній за уставом Великої Константинопольської церкви, як і в древнішому його вигляді, а у Х – ХІ ст., в так званому пісенному послідуванні складав центральну і велику частину цієї Ранньої, де він співався на три статті з приспівом на 1 і 3 алилуя, а на 2 – «Врозуми мене, Господи», з кадінням і торжественним входом у храм на кінці псалма. В Студійських уставах на воскресній Ранній не було цієї кафізми, а обмежувалися кафізмами 2 і 3. Вона була в суботу, причому більшою мірою співалася без алилуя, з послідовністю, як у нас в неділю [2, c. 26]. Єрусалимський устав про воскресні Непорочні: груз.: «після 2-ї кафізми і читання «Сповідуйтеся Господеві» з 3-ма алилуями (Пс. 135, тобто полієлей), сідальний воскресний, і читання Непорочних, під час яких священик кадить»; грец. древн.: «Непорочні співаємо на гл. 5, на яких ієрей кадить»; пізн. грец.: «потім Непорочні»; слов. (XIV – XV ст.): «стихословимо Блаженні непорочні і приспіви на три статті; після третьої ж статті, не промовляючи «Слава: і нині», говорить тропар гл. 5 «Ангельський собор»; пізн. «Непорочні співаємо на гл. 5»; старообр. устав: «Непорочні співаємо на гл. 5».
Спосіб звершення
При звершенні на церковних службах псалом 118 ділиться, як і інші кафізми, на три частини або Слави (на заупокійній службі інколи на дві), які відповідно починаються такими словами: «Блаженнінепорочні», «Руки Твої створили мене» і «Зглянься на мене», поступово зменшуючись за довжиною: 1-а слава, ст. 1 – 72, зображає в більшій мірі твердість праведника в законі, 2-га, ст. 73 – 131, просить утішення в переслідуваннях, 3-я, 132 – 177, просить перемоги в поєдинку. Співати непорочні необхідно на 5-й глас, зрозуміло, тим наспівом цього гласу, яким співаються безпосередньо «воскресні тропарі» – «Ангельський собор». Мелодія 5-го гласу являє собою гармонію м’якої задуми, яка доходить інколи до тихого смутку, з радістю, але радістю, не стільки торжественною, скільки глибокою і безсуєтною, і тому найбільше підходить до події Воскресіння, яке Спасителю коштувало стільки скорбот і сіні смерті. Тому цим гласом (тільки іншим, особливим наспівом) співається тропар і важливі стихири Пасхи («Пасха священна»). Типікон часто не вказує як співати цей псалом тому, що саме собою зрозуміло, що його потрібно співати, як і інші псалми, поперемінно двома кліросами по стихах, і, звичайно, зі вставними словами, за винятком завершальної слави, яка знаходиться вже після тропарів «Ангельський собор». Такий спосіб співу значно скорочує виконання (при мистецькому співі, коли не тільки немає пауз між співом обох хорів, але один починає, не дочекавшись повного закінчення співу іншим). Через значний об’єм псалма і довжини воскресного бдіння на псалмі не повинно бути ніяких приспівів, які він має після кожного стиха, наприклад, на заупокійній службі. Замість таких приспівів до псалма в кінці додається ряд тропарів з додатком до них найхарактернішого стиха в псалмі, який виражає головну його думку – «Благословен єси Господи, навчи мене оправдань Твоїх». Цим додатком виражається думка, що, власне, весь псалом повинен співатися з додаванням до кожного стиха воскресного тропаря (як у Велику суботу) і, якщо це не робиться, то тільки через брак часу [4, c. 643].
Кадіння на Непорочних
Непорочні супроводжуються кадінням, яке в богослужінні відмічає найбільш торжественні і священні моменти, символізуючи собою, як і завжди, силу і богоугодність молитви, яка дійсно досягає при співі цих псалмів вищої степені напруження, символізуючи такою молитвою благодать Духа Святого, Який сприяє підйому душевного настрою приємним запахом благоухання. Кадіння в даному випадку має ще відношення до згадки, яка пов’язана з ці .ю частиною Ранньої воно нагадуєпро запашне миро, яке «з милостивими сльозами» приготовляли в цей час, в ніч Воскресіння, мироносиці. Про кадіння на Непорочних в Типіконі на ряду є тільки примітка, що «на них кадить тільки ієрей». Ця коротка вказівка доповнюється словами: «ієрей з дияконом (не соборно, як при величанні) облачаються в священні ризи (священик в фелоні) і диякон бере світильник із запаленою свічкою (зазвичай замість цього одну свічку, не велику), ієрей же кадило і покадивши навколо св. трапезу і весь вівтар, виходять північними вратами і кадить царські врата, і по сторонах св. Ікони, і на аналої, також настоятеля і всіх тих, хто присутні у вівтарі, і народ, як зазвичай, і повертаються у вівтар південними дверима». Царські врата не відкриваються при цьому кадінні, згідно з 23 гл. Типікону, за якою св. двері на першій половині Ранньої відкриваються тільки для читання Євангелія, до якого ще далеко (іпакої і читання) і підготування до якого (дзвін) починається тільки із степенних. Також здійснюється кадіння, за згадуваною приміткою Типікону, «і в інші дні, (якщо) комусь співається величання, окрім бдіння», тобто на полі .леїсвятому без бдіння.
Ангельський собор
Після Непорочних співаються тропарі, які тісно пов’язані з ними – «Ангельський собор». Вони співаються з найхарактернішим стихом 118-го псалма, в якому виражена його головна думка, а саме 12-тим стихом: «Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх». Цим заміняється додавання тропаря до кожного стиха псалма. Складаючи, таким чином, одне з цією кафізмою, тропарі закінчуються звичайним завершенням кафізми: «Слава: і нині», яке додається до двох останніх тропарів, «Алилуя – 3, слава, Тобі Боже – 3». Співаються тропарі на той же 5-й глас, на який необхідно співати цю (17-ту) кафізму. (Знаходяться тропарі в додатках Октоїха, Часослова і в Ірмології). Вони – точніше 4 із всіх 6, основні, – виражають відчуття, які переживалися «собором»(δήμος) ангелів і мироносицями під час смерті і воскресіння Спасителя; 5-й прославляє Св. Тройцю, а 6-й – Богоматір.
Священик Петро Бойко
1. Біблія. Книги Священного Писання Старого і Нового Завіту: В українському перекладі з паралельними місцями / Переклад Патріарха Філарета (Денисенка). – К.: Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2004. – 1416 с.
2. Розанов В. В. Богослужебный устав Православной Церкви. – М.: Издательство имени святителя Льва, папы Римского, 2000. – 676 с.
3. Киприан (Керн), архим. Литургика Гимнография и Эортология. – М., 1999. – 151 с.
4. Скабалланович М. Толковый Типикон: обьяснительное изложение типикона с историческим введением. – М.: Издание Сретинского монастыря, 2004. – 815 с.
Priest Peter Boyko Singing of Immaculate on Sunday (Resurrectional) Matins