Боротьба за життя – справа кожного
«Make a wish» («Загадай бажання»)
Плакатний надпис, звернений до важкохворих дітей. Америка
До Всесвітнього дня паліативної допомоги у приміщенні актової зали Дитячої клінічної лікарні №7 Печерського району 12 жовтня відбувся семінар, ініційований виконавчим директором ВГО «Українська Ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги» Лесею Брацюнь та генеральним директором Дитячого хоспіса у місті Санкт-Петербург протоієреєм Олександром Ткаченко, в якому взяли участь представники влади, медичні фахівці міста Києва та духовенство. Київська православна богословська академія також була представлена на цьому заході аспірантами другого року навчання.
Семінар розпочався доповіддю отця Олександра коротким екскурсом з історії створення, організованого ним медичного закладу, його структуру та основні засади медико-реабілітаційної та духовної допомоги маленьким пацієнтам, наочно проілюстровані у вигляді слайдів за допомогою проектора. Отець Олександр наголосив на тому, що на сьогодні Санкт-Петербурзький дитячий хоспіс є державною установою Російської Федерації, лікування в якому надається безкоштовно і здійснюється за допомогою сучасного медичного устаткування та любові і взаємопідтримки медичного персоналу. У Дитячому хоспісі з моменту його заснування діє також проект «Мрії збуваються», метою якого є подарувати дитині радість і можливість повірити в чудеса, які дійсно можуть реалізуватися. Усі ці заходи влаштовуються не тільки для того, щоб продовжити, на скільки це можливо, тілесне існування дитини, але й щоб полегшити дітям боротьбу з хворобою і «зробити це тілесне існування, – як говорить митр. Антоній Сурожський, – максимально повноцінним». Далі робота семінару продовжилася у діалоговій формі між учасниками та організаторами зустрічі.
Нагадаємо, що паліативна допомога є комплексом заходів, спрямованих на покращення якості життя пацієнтів та їхніх сімей, які зіткнулися з проблемами, пов’язаними з загрозливими для життя захворюваннями. Як наголосив учасник семінару екс-міністр охорони здоров’я України Василь Михайлович Князевич: «В Україні існує паліативна медицина, але, на жаль, немає паліативної допомоги, бо через розрізненість міністерств важко нормально координувати реабілітаційну допомогу для важкохворих людей». Василь Михайлович звернув увагу учасників заходу і на те, що запорукою розвитку паліативної допомоги в Україні є зміна відношень один до одного, яка передбачає переосмислення усіх наших цінностей.
Із уст аспіранта КПБА диякона Петра Лопатинського в адресу отця Олександра прозвучало запитання, що стосувалося можливої ймовірності зміни орієнтирів у пацієнтів з невіруючих чи іновірних сімей у русло православного християнського розуміння цінності життя, сенсу страждань і смерті, на що отець Олександр відповів: «Духовна підтримка у Дитячому хоспісі надається усім дітям і їхнім родичам, незалежно від їхньої приналежності до тієї чи іншої конфесії або ж релігії». Особливе місце у цій допомозі отець Олександр надає терапії слова, додаючи до цього: «Перш ніж лікувати пацієнтів всіма можливими засобами, які має Церква для своїх чад, потрібно спершу самому стати для них ліками».
Двогодинна тепла бесіда завершилася взаємним обміном координатів між учасниками семінару для подальшого збагачення досвідом по наданню реабілітаційної допомоги для важкохворих та розставленням пріоритетів уже відтепер для розвитку паліативної допомоги в Україні.
{gallery}/2012/10/paliatuv{/gallery}
Андрій Григораш, аспірант КПБА