Володимир Гапонюк 3 курс КПБА
Святий Афанасій Берестейський пам’ять якого сьогодні світло вшановує Свята Православна Церква народився наприкінці XVI століття у сім’ї православних шляхтичів на Західній Україні
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Всечесні отці, дорогі браття!
« Прийде навіть час коли всякий хто вбиватиме вас буде думати що цим він служить Богові ».
Такими словами Господь пророкує про майбутні страждання за віру мучеників. Кров христинських мучеників за висловом Тертуліана стала насінням з якого виросло безліч нових християн які теж сміливо проповідували Христа, а при потребі йшли за Нього на муки і смерть .
Святий Афанасій Берестейський пам’ять якого сьогодні світло вшановує Свята Православна Церква народився наприкінці XVI століття у сім’ї православних шляхтичів на Західній Україні. Спочатку навчався у місцевій школі, а потім у Віленській братській вищого типу. У 1627 році він прийняв чернечий постриг у місті Вільно, незабаром став намісником Дубайського монастиря біля Пінська, а потім Берестейського Симонового.
З початком Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої православний люд цих територій знаходився під особливим релігійним тиском. Майже кожен православний християнин знаходився під підозрою зради державних інтересів. Святого Афанасія було звинувачено у тому що він проклинав раніше укладену Брестську церковну унію. Тимчасовий суд постановив: негайно розстріляти його. Перед виконанням вироку святого Афанасія довго і нещадно били, обпікали йому тіло вогнем, а потім розстріляли: це сталося п’ятого вересня 1648 р.
Дорогі браття! Як і чим ми можемо наслідувати життя цього святого угодника? Звичайно, до мученицького подвигу тепер Господь нікого з нас не спонукає, проте при потребі ми повинні проявити свою твердість у християнській вірі.
Приклад мучеників надзвичайно важливий для сучасної людини яка частіше за все стикається із хибним уявленням про життя. Він дає зрозуміти очевидну істину: яким би цінним не було наше земне життя воно не цінніше вічності. Успіх у боротьбі зі злом вимірюється не зовнішньою перемогою і не матеріальним результатом, а стоянням в істині до кінця: «хто ж перетерпить до кінця, – говорить Господь, – той спасеться».
Часто ми у своєму житті з метою якогось життєвого комфорту, чи можливо щоб не відрізнятись від загальної маси ми шукаємо легких шляхів, ідемо на компроміс зі своїми пристрастями і по хотями.
Святий Афанасій не шукав легких шляхів і компромісів: він засвідчив ту твердість віри і життєву позицію християнина, якої дуже часто не вистачає нам. Тож нехай Господь, за молитвами святого Афанасія зміцнить нас у православній вірі щоб ми непохитно несли свій життєвий хрест. Амінь!
Володимир Гапонюк, студент 3-го курсу КПБА