Сьогодні ми святкуємо день Успіння Святійшої всіх святих – Божої Матері. Вона заснула сном землі, та як Вона була живою до самих глибин Свого єства, так і залишилася Вона живою: живою душею, що вознеслася до престолу Божого, живою і воскреслим тілом Своїм, яким Вона предстоїть тепер і молиться за нас
Ми святкуємо сьогодні престольне свято наше, і ми всі стоїмо перед одним і єдиним Престолом, який існує: престолом, на якому возсідає Бог наш, але, як сказано у Святому Писанні, Бог у святих спочиває: не тільки у святих місцях, але в серці і в розумі очищених подвигом і благодаттю, в житті і в самій плоті святих. І сьогодні ми святкуємо день Успіння Святійшої всіх святих – Божої Матері. Вона заснула сном землі, та як Вона була живою до самих глибин Свого єства, так і залишилася Вона живою: живою душею, що вознеслася до престолу Божого, живою і воскреслим тілом Своїм, яким Вона предстоїть тепер і молиться за нас. Воістину Вона є престолом благодаті; в Неї вселився Живий Бог, в утробі Її Він був, як на престолі слави Своєї. І з якою вдячністю, з яким подивом ми думаємо про Неї: Джерело життя, Живоносне Джерело, як називає Її Церква, прославляючи Її в одній з ікон, – Живоносне Джерело, Богородиця, закінчує Своє земне життя, оточена трепетною любов’ю всіх.
Але що ж Вона залишає нам? Одну тільки заповідь і один чудовий приклад. Заповідь – ті слова, які Вона сказала слугам в Кані Галілейській: Що б не сказав Христос – те виконайте … І вони виконали, і води омовення стали добрим вином Царства Божого. Цю заповідь Вона залишає кожному з нас: зрозумій, кожен з нас, слово Христове, вслухайся в нього і не будь тільки слухачем, але виконавцем його, і тоді все земне стане небесним, вічним, перетвореним і прославленим …Вона залишила нам приклад: про Неї говориться в Євангелії, що кожне слово про Христа і, звичайно, кожне слово Христове, Вона складала в Своє серце як скарб, як найдорожче, що у Неї було …
Станемо і ми вчитися так слухати, як слухають з усією любов’ю і благоговінням, вслухатися в кожне слово Спасителя. У Євангелії багато сказано, але серце кожного з нас відкликається то на одне, то на інше, і на що відгукнулося моє або твоє серце – це слово, сказане Спасителем Христом тобі і мені особисто … І це слово нам треба зберегти як шлях життя, як точку дотику між нами і Богом, як ознаку нашої спорідненості та близькості з Ним. І якщо так будемо жити, так слухати, так складати в серці своєму слово Христове, як сіють насіння під зорану землю, тоді і над нами сповниться те, що Єлизавета сказала Божій Матері, коли Вона прийшла до неї: Блаженна Та, що увірувала, бо збудеться все, сказане Тобі від Господа … Хай буде це і з нами, нехай буде Матір Божа нашим прикладом; сприймемо Її єдину заповідь, і тільки тоді прославлення Її нами в цьому святому храмі, в якому Їй дано житло, буде істинним, тому що ми поклонимося тоді Богу в Ній і через Неї духом і істиною. Амінь.
митрополит Антоній Сурожський