Два світильники християнства

Перші, хто поширив  звістку про Ісуса Христа – це були Апостоли. Вони являлися свідками майже усіх чудес Спасителя, слухачами Його проповідей та настанов. Саме через них сповнилися старозавітні пророцтва про спасіння усього світу, про визволення з темряви багатобожжя, про пізнання істинної віри. Дивуєшся, коли читаєш житія і подвиги святих Апостолів. Майже усі були малоосвіченими жителями Галилеї та Юдеї. А після Воскресіння Христового вони стали сосудами слова Божого. Де б не проповідували святі апостоли завжди благодать Святого Духа перебувала з ними. Вона в усьому підтверджувала Апостольські промови, тим сіяла зерна віри в Господа нашого Ісуса Христа як істинного Бога серед язичників та євреїв.
Церква гідно вшановує пам’ять усіх учеників Христових і ревно зберігає їх повчання.
12 липня ( н. ст.) Православна Церква святкує день пам’яті святих славних і всехвальних первоверховних Апостолів Петра і Павла. Цих два мужі найбільше потрудилися у розповсюдженні Христової віри. У певний час Господь кожного з них прикликав до Апостольства. Тих два ревнителі – зовсім різні люди як за соціальним станом, так і за часом увірування в Ісуса Христа.
Петро – Симон був обраний до числа дванадцятьох апостолів. Походив із міста Віфсаїди. Мав дружину та двох дітей: сина і доньку. Основним заняттям Петра було рибальство. Цим ремеслом займалася переважна більшість жителів цього краю. Брат Симона, Андрій ще юнаком приєднався до учеників Іоана Хрестителя. Саме завдяки Андрію відбулася зустріч Спасителя з Петром. Першими,кого прикликав до Апостольства Христос були Симон та Андрій. Як оповідає євангеліст Матфей це відбулося на березі Тиверіадського озера. Ісус промовив до них такі слова:« Ідіть за мною і Я зроблю вас ловцями людей »( Мф.4:18-20). Господь Симона нарік Петром, що в перекладі означає камінь. Протягом усього земного служіння Ісуса Христа Петро віддано служив своєму Наставнику. Він сподобився бачити велику кількість чудес Месії. Разом з тим Бог послав велике випробування, мабуть, щоб Апостол не впав у гординю. Про це прорік Христос на таємній вечері « істинно кажу тобі, що в цю ніч  перше ніж проспіває півень, ти тричі відрешся Мене».( Мф.26:34). Після слів Ісуса, Петро знову став переконувати Учителя, що він буде вірний лише Йому. Але слова Господа здійснилися. Під час страждань Христа св. Петро знаходився у дворі первосвященика і підійшла до нього служниця й промовила « Ти був з Ісусом Галилейським. Він же відрікся перед усіма кажучи: не знаю,що ти говориш… І раптом заспівав півень. І згадав Петро слово, сказане йому Ісусом: перше ніж заспіває півень, тричі зречешся Мене! І, вийшовши геть, плакав гірко».( Мф.26:69 – 72). Отже, найвідданіший відрікся від Месії. Але любов до Христа породила в серці жаль, котрий став покаянням. Після Воскресіння Христос знову приєднав його до числа учеників словами« Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? – Господи Ти все знаєш …,що я люблю Тебе». ( Ін. 21:15-17 ). Петро завжди пам’ятав мить відречення як духовну безодню і ніколи вже не падав в неї. Про подальші труди святого Петра ми дізнаємося із сторінок книги Діянь. Апостол з Віфсаїди став першим проповідником серед юдеїв,навернув багатьох до Христа. Зціляв хворих, рукополагав пресвітерів, відвідував і засновував християнські громади. Із проповіддю обійшов багато міст Малої Азії та Римської імперії. Майже кругом від язичників зазнавав гонінь та поневірянь. Коли Апостол прийшов до Риму, то почав викривати оману волхва Симона. Щоб показати своє чаклунство чародій запропонував Петру воскресити молодого юнака, сина однієї царської вдови. Апостол погодився на пропозицію, сказавши народу хто воскресить ,того вчення визнайте за істину. Волхв довго кричав і закликав бісів,але тіло залишалося мертвим. Коли з молитвою Петро звернувся до Бога , то в цей час воскрес юнак, став і почав говорити з людьми. Осоромлений волхв кинувся тікати,але народ зупинив його. Завдяки цьому чуду увірувало у Христа багато римлян, серед них дві дружини імператора Нерона. Довідавшись про ганебну кончину свого друга – волхва, та навернення двох своїх дружин у християнство, Нерон запалився ненавистю до св. Петра.  На прохання віруючих Апостол залишає Рим задля збереження власного життя. При виході з міста явився Господь. Після видіння Святий Петро повернуся у Рим, де постраждав за Христа. Залишив для вірних два соборні послання,котрі увійшли до списків Священного Писання Нового Завіту.
Святий Апостол Павло походив із міста Тарсу Кілікійського. Народився у знатній родині,котра раніше проживала в Римі. Освіту здобув у відомого вчителя Магаліїла. Був ревнителем закону Мойсея. Жорстоко переслідував перших християн. По дорозі в Дамаск Савлу явився Господь. Після чого він навернувся до Христа. Про це можна довідатися із 9 розділу Діянь. Опісля прийняття хрещення Павло розпочинає провідувати про воскреслого Ісуса. Юдеї всіляко намагалися вбити святого Павла, але боялися, оскільки він мав римське громадянство.
Серед Апостолів найбільше потрудився св. Павло. Його слово почули багато міст близького Сходу. Із цікавістю слухами афіняни кипріани, македоняни,ефесяни,коринфяни,солуняни та багато різних племен. За своє земне життя Павло здійснив 4 благовісницькі подорожі,котрі тривали по декілька років. Після останньої в Римі імператор Нерон засудив до страти. Як римському громадянину йому відсікли голову. Вірні з почестями похоронили святого Нам, християнам Апостол залишив 14 послань в котрих викладається віровчительні істини.
Житіє та подвиги святих первоверховних Апостолів Перта і Павла є прикладом для християн і їх пастирів. У кожному випадку ми можемо звернутися до сторінок апостольських послань, де знайдемо утіху для душі та істину дорогу,котра веде до Царства.Божого.
Величаємо вас, апостоли Христові Петре і Павле, що весь світ ученням своїм просвітили і всі краї до Христа привели!