Проповідь на свято Благовіщення

Дуже важко, будучи хворим, говорити про сенс здоров’я та здорового способу життя; будучи бідним, розмірковувати про багатство; будучи голодним, думати про їжу, живучи на землі, линути до небесного; будучи найбільшим грішником, розповідати про великих святих

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі та любі брати!

Дуже важко, будучи хворим, говорити про сенс здоров’я та здорового способу життя; будучи бідним, розмірковувати про багатство; будучи голодним, думати про їжу, живучи на землі, линути до небесного; будучи найбільшим грішником, розповідати про великих святих. Відчувши це розумієш, чому колись давно пророк і Предтеча Іоан відповів Господу, що він не достойний розв’язати навіть ремінь на взутті Його, а улюблений учень Христів, святий апостол Петро будучи свідком Його Божественної величі сказав: “Відійди, Господи, бо я людина грішна”. Сьогодні подібна участь спідкала і мене, бо маю сказати слово про Ту, на Яку навіть ангели не сміють дивитися, перея поглядом Якої біси тремтять, молитвами Якої світ стоїть – про Матір Найсвятішого Бога, Пречисту Діву Марію.
Сьогодні ми згадуємо славну подію, – день в який Архангел Гавриїл благовістив не лише Святій Діві про народження від Неї Божественного Сина, але всій вселенній сповістив про початок спасіння упалого в гріх творіння. Сьогодні свято, яке стало початком здійснення давніх обітниць, час, коли Адам змінює свою надію на радісну впевненість і Єва вже не ридає, бо навіть глибини пекельні стряслись від величного Гавриїлового “Радуйся!”.
Здавалося б, вичерпалися вже слова, якими б можна було описати велич цього свята і його Винуватиці. Протягом довгих століть християнські письменники та Вчителі Церкви склали сотні хвалебних слів, гімнів, канонів, стихир на честь Божої Матері.Коли вдивляєшся очима у цю духовну творчу глибину, то розумієш: нічого прекраснішого і довершенішого сказати про Святу Матір ти вже не зможеш. Та й навряд чи Вона жадає від нас хвалебних од, за пишністю яких ми часто забуваємо про внутрішній зміст християнської молитви. Богородиця хоче, щоб ми, подібно апостолам, були вірні Її Сину, щоб були поруч з Господом не лише на Фаворі чи при гробі праведного Лазаря, а й у Сионській горниці, Гефсиманії, на Голгофі… Щоб не зреклись і не продали свого Вчителя за тридцять срібників, щоб не побоялися визнати Його перед людьми, щоб не сумнівались, говорячи: ‘’Не повірю, доки не побачу”. Так! Бо між першим архангельським радуйся в Назареті і останнім у гробі Воскреслого Спасителя, неодмінно стоятиме хрест і перед кожним із нас рано чи пізно постане вибір: стояти з Богородицею на Голгофі і разом з Нею побачити воскресіння Господнє, чи піти з тими, хто з Бога зробив злочинця…
Будьмо мужні, бо незабаром разом з Архангелом ми також зможемо відважно привітати Пресвяту Діву: “Радуйся, бо Христос воскрес із мертвих!”. Амінь.