Сьогодні спасіння нашого початок і від віку таїнства явлення: Син Божий стає сином Діви, і Гавриїл благодать благовістить. Тому й ми з ним до Богородиці взиваймо: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою»
В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа
Слава Ісусу Христу!
Слава Ісусу Христу!
Сьогодні спасіння нашого початок і від віку таїнства явлення: Син Божий стає сином Діви, і Гавриїл благодать благовістить. Тому й ми з ним до Богородиці взиваймо: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою».
Такими словами, дорогі браття і сестри, оспівує Свята Церква сьогоднішнє свято ‒ благовіщення Пресвятої Богородиці. Сьогодні на ділі звершується велична і предвічна тайна: початок нашого спасіння. Ще задовго до створення світу у предвічній раді Пресвятої Тройці, Бог наперед визначив спасіння роду людського, за переступ Його волі. Господь відав, що перша людина, покликана до вічного блаженства не встоїть у істині, і, будучи спокушеною, впаде у гріх і втратить єдність з Богом. І вже на предвічній раді було вирішено, що для того, щоб викупити людство, буде потрібна жертва. Цією жертвою мав стати Син Божий, Ісус Христос ‒ Друга Особа Пресвятої Тройці. Виявом цієї вічної таїни стало благовіщення, про те, що Син Божий стає сином Діви. Таким чином спасіння роду людського стає реальним і звершується на ділі.
Коли ж настала повнота часу і наблизилася мить визволення роду людського через Божественне втілення, потрібна була, чиста, непорочна і свята діва, яка б вмістила в собі безплотного Бога і послужила благій справі ‒ спасінню людства. Для нас це видається дивним, але діва знайшлася: чистіша за всяку чистоту, святіша за всяку святиню, Чесніша від Херувимів і незрівнянно славніша від Серафимів, Пречиста і Преблагословенна Діва Марія, дитя праведних Богоотців Іоакима та Анни, плід батьківських молитов і посту. Знайшлася Та, Яка Сама повинна стати одушевленною церквою Божою. На Неї поглянув Господь з висоти небесної, зглянувся на смирення раби Своєї і обрав Її, напередобрану із всіх родів, стати Матір’ю Предвічного Слова.
Багато разів читала Вона книгу пророка Ісаї, а особливо те місце, де написано: «ось Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть ім’я Йому Еммануїл», ‒ і мабуть думала, що ця благословенна Діва вже існує. Вона благала Господа, щоб Він сподобив Її побачити Матір обітованого Месії і послужити Їй. Вона, можливо і не здогадувалась, що через певний час з’явиться Їй ангел Господній і назве Її «Благодатною і благословенною між жінками».
Ось як цю подію описує Євангелист Лука: «…посланий був від Бога ангел Гавриїл у галілейське місто, яке називається Назарет до Діви, зарученої з мужем на ім’я Йосиф… ім’я ж Діви — Марія. Ангел увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах. Вона ж, побачивши його, стривожилася від слів його і міркувала, що б то значило це привітання. І сказав їй ангел: не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога. І ось зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус. Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться… (Лк. 1: 30 — 32
Святий Андрій Критський, описуючи подію Благовіщення, говорить: «Сущий раніше всієї вічності ‒ нині буде в часі. О безмірне чоловіколюбство! О несподіване милосердя! Архангел благовістить не тільки радість, але і радість перебування Творця в Діві». Мабуть кожному із нас дивно як Бог, Який є Духом, може увійти в жіночу утробу і стати людиною. Саме тому апостол Павло називає Боговтілення великою таїною благочестя. А святий Андрій, величаючи Пресвяту Діву вигукує: «Радуйся, Діво найдовершеніша! Радуйся, прекрасний храме небесної слави! Радуйся, всечесне знаряддя миру, яким сумний вирок, що засудив світ на прокляття, змінюється на радісний заклик до блаженства! Радуйся, воістину благословенна»!
Почувши привітання аргангела, Діва збентежилась і зніяковіла, адже почула слова, які ніколи не чула жодна з жінок: «Благословенна Ти між жінками». Ангел сказав Їй: «Не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога». Тобто Ти є Та Діва, Яка знайшла благодать у Господа, щоб народити без сімені Єдинородного Його Сина. Ти знайшла благодать Божу через багатство Твоїх чеснот, через смирення, дівственну чистоту і любов. І ще більше здивувалась Вона, коли почула, що народить сина, Вона, Діва, народить сина не простого смертного, а Сина Божого, Сина Всевишнього.
Марія ж сказала ангелу: як же станеться це, коли я мужа не знаю? (Лк. 1: 34). Пречиста Владичиця вірила словам Ангела, але не могла зрозуміти як може діва зачати і народити сина без чоловіка. Її серце було готове до звершення волі Божої, Вона лише не знала як це станеться.
І ось Архангел відкриває Діві спосіб зачаття; зачаття це буде надприродним, «бо де хоче Бог, там перемагається єства закон».
Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим» (Лк. 1: 35).
Почувши це благовістя, Пресвята Діва повністю віддає Себе в руки Божі, кажучи: «Я — раба Господня, нехай буде Мені за словом Твоїм» (Лк. 1: 38). Тобто тим самим засвідчила, що все Своє життя, Свою волю, бажання Вона віддає для виконання Божественного закону. Слова Діви Марії є самозреченням заради волі Божої. Саме в Божій Матері ми знаходимо надзвичайно дивну властивість довіритися Богові до кінця. Ця властивість була присутня у Ній через велику і щиру любов до Бога.
Дорогі браття і сестри, Свята Церква, звеличуючи Пресвяту Богородицю називає Її чеснішою від херувимів і незрівнянно славнішою від серафимів. Саме тому у молитвах Церква і вчить нас звертатись до Неї: «Пресвята Богородице, спаси нас», а не «…моли Бога за нас», бо Та, Яка стала вмістилищем Бога живого, Яка стоїть біля престолу Царя Слави, через Яку стало можливим спасіння роду людського, може спасти від вічної загибелі кожного, хто з вірою звертатиметься до Неї, благаючи про допомогу. Тому і ми, благаючи її заступництва, нині звернімось до Пресвятої Діви словами похвали: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою»!
Амінь.
Такими словами, дорогі браття і сестри, оспівує Свята Церква сьогоднішнє свято ‒ благовіщення Пресвятої Богородиці. Сьогодні на ділі звершується велична і предвічна тайна: початок нашого спасіння. Ще задовго до створення світу у предвічній раді Пресвятої Тройці, Бог наперед визначив спасіння роду людського, за переступ Його волі. Господь відав, що перша людина, покликана до вічного блаженства не встоїть у істині, і, будучи спокушеною, впаде у гріх і втратить єдність з Богом. І вже на предвічній раді було вирішено, що для того, щоб викупити людство, буде потрібна жертва. Цією жертвою мав стати Син Божий, Ісус Христос ‒ Друга Особа Пресвятої Тройці. Виявом цієї вічної таїни стало благовіщення, про те, що Син Божий стає сином Діви. Таким чином спасіння роду людського стає реальним і звершується на ділі.
Коли ж настала повнота часу і наблизилася мить визволення роду людського через Божественне втілення, потрібна була, чиста, непорочна і свята діва, яка б вмістила в собі безплотного Бога і послужила благій справі ‒ спасінню людства. Для нас це видається дивним, але діва знайшлася: чистіша за всяку чистоту, святіша за всяку святиню, Чесніша від Херувимів і незрівнянно славніша від Серафимів, Пречиста і Преблагословенна Діва Марія, дитя праведних Богоотців Іоакима та Анни, плід батьківських молитов і посту. Знайшлася Та, Яка Сама повинна стати одушевленною церквою Божою. На Неї поглянув Господь з висоти небесної, зглянувся на смирення раби Своєї і обрав Її, напередобрану із всіх родів, стати Матір’ю Предвічного Слова.
Багато разів читала Вона книгу пророка Ісаї, а особливо те місце, де написано: «ось Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть ім’я Йому Еммануїл», ‒ і мабуть думала, що ця благословенна Діва вже існує. Вона благала Господа, щоб Він сподобив Її побачити Матір обітованого Месії і послужити Їй. Вона, можливо і не здогадувалась, що через певний час з’явиться Їй ангел Господній і назве Її «Благодатною і благословенною між жінками».
Ось як цю подію описує Євангелист Лука: «…посланий був від Бога ангел Гавриїл у галілейське місто, яке називається Назарет до Діви, зарученої з мужем на ім’я Йосиф… ім’я ж Діви — Марія. Ангел увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах. Вона ж, побачивши його, стривожилася від слів його і міркувала, що б то значило це привітання. І сказав їй ангел: не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога. І ось зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус. Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться… (Лк. 1: 30 — 32
Святий Андрій Критський, описуючи подію Благовіщення, говорить: «Сущий раніше всієї вічності ‒ нині буде в часі. О безмірне чоловіколюбство! О несподіване милосердя! Архангел благовістить не тільки радість, але і радість перебування Творця в Діві». Мабуть кожному із нас дивно як Бог, Який є Духом, може увійти в жіночу утробу і стати людиною. Саме тому апостол Павло називає Боговтілення великою таїною благочестя. А святий Андрій, величаючи Пресвяту Діву вигукує: «Радуйся, Діво найдовершеніша! Радуйся, прекрасний храме небесної слави! Радуйся, всечесне знаряддя миру, яким сумний вирок, що засудив світ на прокляття, змінюється на радісний заклик до блаженства! Радуйся, воістину благословенна»!
Почувши привітання аргангела, Діва збентежилась і зніяковіла, адже почула слова, які ніколи не чула жодна з жінок: «Благословенна Ти між жінками». Ангел сказав Їй: «Не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога». Тобто Ти є Та Діва, Яка знайшла благодать у Господа, щоб народити без сімені Єдинородного Його Сина. Ти знайшла благодать Божу через багатство Твоїх чеснот, через смирення, дівственну чистоту і любов. І ще більше здивувалась Вона, коли почула, що народить сина, Вона, Діва, народить сина не простого смертного, а Сина Божого, Сина Всевишнього.
Марія ж сказала ангелу: як же станеться це, коли я мужа не знаю? (Лк. 1: 34). Пречиста Владичиця вірила словам Ангела, але не могла зрозуміти як може діва зачати і народити сина без чоловіка. Її серце було готове до звершення волі Божої, Вона лише не знала як це станеться.
І ось Архангел відкриває Діві спосіб зачаття; зачаття це буде надприродним, «бо де хоче Бог, там перемагається єства закон».
Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим» (Лк. 1: 35).
Почувши це благовістя, Пресвята Діва повністю віддає Себе в руки Божі, кажучи: «Я — раба Господня, нехай буде Мені за словом Твоїм» (Лк. 1: 38). Тобто тим самим засвідчила, що все Своє життя, Свою волю, бажання Вона віддає для виконання Божественного закону. Слова Діви Марії є самозреченням заради волі Божої. Саме в Божій Матері ми знаходимо надзвичайно дивну властивість довіритися Богові до кінця. Ця властивість була присутня у Ній через велику і щиру любов до Бога.
Дорогі браття і сестри, Свята Церква, звеличуючи Пресвяту Богородицю називає Її чеснішою від херувимів і незрівнянно славнішою від серафимів. Саме тому у молитвах Церква і вчить нас звертатись до Неї: «Пресвята Богородице, спаси нас», а не «…моли Бога за нас», бо Та, Яка стала вмістилищем Бога живого, Яка стоїть біля престолу Царя Слави, через Яку стало можливим спасіння роду людського, може спасти від вічної загибелі кожного, хто з вірою звертатиметься до Неї, благаючи про допомогу. Тому і ми, благаючи її заступництва, нині звернімось до Пресвятої Діви словами похвали: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою»!
Амінь.
ЕПІФАНІЙ,
єпископ Переяслав-Хмельницький
і Бориспільський
єпископ Переяслав-Хмельницький
і Бориспільський
За матеріалами сайту Переяслав-Хмельницької єпархії