У кожного з нас бувають такі моменти, коли ми задумуємось над своїм життям. І турбують нас різного роду питання: що мене чекає в майбутньому, який шлях мені обрати в житті, чи правильної дороги я тримаюсь?
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа
Слава Ісусу Христу
Слава Ісусу Христу
У кожного з нас бувають такі моменти, коли ми задумуємось над своїм життям. І турбують нас різного роду питання: що мене чекає в майбутньому, який шлях мені обрати в житті, чи правильної дороги я тримаюсь? Та більшу частину часу ми тратимо на різні дрібниці. Існує ще один вид переживання, який дуже складно пояснити. Це тоді, коли ти заглиблюєшся в середину душі і споглядаєш своє внутрішнє “я”, причому відчуваєш якусь своєрідну тривогу, якийсь дивний неспокій. Постійно хвилює прагнення змін, бажання чогось кращого.
Якщо заглянути в історію, можна побачити різні приклади того, як люди знаходили спосіб жити з цими думками. Одні знаходили спокій в монашестві, другі – в сімейному житті, треті – заглушували його різними побутовими справами, четверті – шукали його все життя і так і не знаходили, а бували і такі, що ніколи не звертали на нього увагу.
Сьогодні ми шануємо пам’ять преподобного Ісидора Пелусіотського. Він жив у 4-5 століттях і походив з Олександрії. Ще з юнацьких років святий віддалився в Єгипет на Пелусіотську гору, яка стала місцем його монаршого подвигу. Саме так преподобний знайшов спосіб задовольнити своє внутрішнє прагнення. І він не схибив. Догоджаючи все життя Богові, Ісидор зростав у Божественній премудрості і любові. Протягом життя до нього приходило багато тих, чия духовна рана потребувала цілющого єлею, який витікав із щирого і доброзичливого серця святого. Не відмовляв він людям різного класу і рангу. Після нього залишилось близько десяти тисяч листів, з яких багато дійшло до нас.
Ісидор був знайомий з святим Іоаном Золотоустим. Він був для преподобного чудовим прикладом живого слова, яке лилося і лилося з уст свяиеля.
Преподобний Ісидор через своє благочестиве і жертовне життя, досягнув глибокої старості. Церковні історики порівнюють його життя з життям ангельським. Щоце означає? Впершу чергу це те, що він був вільний від земного життя і немов прив’язаності ні дочого. Також, святий подібно ангелам був строгим і суворим до гріха. І, звичайно, як ангел Божий, він готовий був летіти в любий куток землі, аби допомогти нужденній людині.
Якщо заглянути в історію, можна побачити різні приклади того, як люди знаходили спосіб жити з цими думками. Одні знаходили спокій в монашестві, другі – в сімейному житті, треті – заглушували його різними побутовими справами, четверті – шукали його все життя і так і не знаходили, а бували і такі, що ніколи не звертали на нього увагу.
Сьогодні ми шануємо пам’ять преподобного Ісидора Пелусіотського. Він жив у 4-5 століттях і походив з Олександрії. Ще з юнацьких років святий віддалився в Єгипет на Пелусіотську гору, яка стала місцем його монаршого подвигу. Саме так преподобний знайшов спосіб задовольнити своє внутрішнє прагнення. І він не схибив. Догоджаючи все життя Богові, Ісидор зростав у Божественній премудрості і любові. Протягом життя до нього приходило багато тих, чия духовна рана потребувала цілющого єлею, який витікав із щирого і доброзичливого серця святого. Не відмовляв він людям різного класу і рангу. Після нього залишилось близько десяти тисяч листів, з яких багато дійшло до нас.
Ісидор був знайомий з святим Іоаном Золотоустим. Він був для преподобного чудовим прикладом живого слова, яке лилося і лилося з уст свяиеля.
Преподобний Ісидор через своє благочестиве і жертовне життя, досягнув глибокої старості. Церковні історики порівнюють його життя з життям ангельським. Щоце означає? Впершу чергу це те, що він був вільний від земного життя і немов прив’язаності ні дочого. Також, святий подібно ангелам був строгим і суворим до гріха. І, звичайно, як ангел Божий, він готовий був летіти в любий куток землі, аби допомогти нужденній людині.
Споглядаючи життя преподобного Ісидора Пелусіотського, хочеться побажати нам одного – триматися Бога. Якщо ми будемо це виконувати, то всі наші починання, звичайно, нам вони будуть угодні Господу, будуть благословенні Творцем і дадуть прекрасні плоди нашої праці. Нехай Господь, за молитвами преподобного Ісидора, допоможе нам іти правильним життєвим шляхом і ні на крок не сходити з нього, а прийти до вічного життя в рабських оселях. Амінь
Святослав Юрків, студент 3-го курсу КПБА
Проповідь виголошена на вечірній молитві 16.02.2011 р. в академічному храмі
св. апостола Іоана Богослова (м. Київ)