Святий рівноапостольний Миколай, архиєпископ Японський, в миру Іван Дмитрович Касаткін, народився 1 серпня 1836 року в Смоленській губернії, де його батько служив дияконом. Маючи п’ять років, втратив матір.
Святий рівноапостольний Миколай, архиєпископ Японський, в миру Іван Дмитрович Касаткін, народився 1 серпня 1836 року в Смоленській губернії, де його батько служив дияконом. Маючи п’ять років, втратив матір. Закінчив Бельське духовне училище, а також Смоленську духовну семінарію. В 1857 році вступив до Санкт-Петербурзької духовної академії. 24 червня 1860 року в академічному храмі Дванадцяти Апостолів єпископ Нектарій звершив чернечий постриг з нареченням йому імені Миколай. В день пам’яті первоверховних апостолів Петра і Павла, 12 липня, чернець Миколай був рукоположений в диякона, 13 липня – на престольне свято – в сан ієромонаха. Потім за його бажанням отець Миколай був призначений в Японію, настоятелем консульського храму міста Хакодате.
Спочатку справа проповіді Євангелія в Японії здавалася нездійсненною. За словами самого отця Миколая, “японці які жили тоді дивилися на іноземців, як на звірів, а на християнство, як на злодійську церкву, до якої можуть належати злодії та чаклуни”. Вісім років пішло на те, щоб вивчити країну, народ, мову, уподобання, звичаї тих, серед кого належало проповідувати, і до 1868 року паства отця Миколая вже налічувала близько 20 японців. Наприкінці 1869 року ієромонах Миколай в Петербурзі надав Синоду відомості про результати своєї праці. В результаті було прийнято рішення створити особливу Місію. Отець Миколай був возведений в сан архимандрита і став на чолі цієї Місії. Повернувшись в Японію, святитель передав Ходатську паству ієромонаху Анатолію, а сам переніс центр місії в Токіо. В 1871 році в країні почалися гоніння на християн (в тому числі перший православний японець, а далі знаменитий місіонер-священик Павло Савабе). Лише в 1873 році гоніння дещо припинилися, і з’вилися більш сприятливі умови для проповіді християнства.
В цьому ж році архімандрит Миколай почав будівництво в Токіо храму і школи на п’ятдесять чоловік, а потім і духовного училища, яке 1878 році було реорганізоване в семінарію.
В 1874 році в Токіо прибув Камчатський єпископ Павло, щоб рукоположити в священичий сан рекомендованих отцем Миколаєм кандидатів з місцевого населення. До цього часу при Місії в Токіо діяли чотири училища, а в Хакодаті – два. В другій половині 1877 року Місією регулярно почав видаватися журнал “Церковний вісник”. В 1878 році в Японії вже налічувалося 4115 християн, існували чисельні християнські громади. Богослужіння і викладання рідною мовою, видання книг релігійно-морального змісту – ось засоби, які дозволили Місії досягти значних результатів в короткий термін.
30 березня 1880 року в Троїцькому соборі Олександро-Невської Лаври відбулася хіротонія архимандрита Миколая в єпископа. Повернувшись в Японію, святитель ще з більшою ревністю продовжив свої апостольські труди: завершив будівництво собору Воскресіння Христового в Токіо, взявся за переклад богослужбової літератури, склав японською мовою особливий православний богословський словник.
Великі випробування випали на долю святителя та його пастви в період російсько-японської війни. За свою подвижницьку працю в ці важкі роки він був удостоєний возведення в сан архиєпископа.
В 1911 році коли виповнилося п’ятдесят років як молодий ієромонах Миколай вперше вступив на японську землю, в 266 общинах Японської Православної Церкви було 33017 християн, 1 архиєпископ, 1 єпископ, 35 священиків, 6 дияконів, 14 вчителів співу, 116 проповідників-катехизаторів.
16 лютого 1912 року на 76 році життя, просвітитель Японії, архиєпископ Миколай мирно відійшов до Господа. 10 квітня 1970 року Священний Синод РПЦ прославив святителя в лику рівноапостольних.
перший християнин Японії – священик Павло Савабе
храм Воскресіння в Токіо (Миколай-до)
Підготував священик Павло Мельник