Микола Журило, 3 курс КПБА
Поява цієї ікони в Браїлівському монастирі пов’язана з ім’ям професора Ніжинського історично-філологічного ліцею прот. А. Хойнацького, який у липні 1887 р. знайшов у Почаєві в одній з Лаврських церков ікону з написом: “Зображення чудотворної ікони Божої Матері Браїлівської”.
Cвяткування 14 жовтня. Знаходиться у Свято-Троїцькому Браїлівському жіночому монастирі, у містечку Браїлів Вінницької єпархії, на Україні.
Поява цієї ікони в Браїлівському монастирі пов’язана з ім’ям професора Ніжинського історично-філологічного ліцею прот. А. Хойнацького, який у липні 1887 р. знайшов у Почаєві в одній з Лаврських церков ікону з написом: “Зображення чудотворної ікони Божої Матері Браїлівської”. Зацікавившись цим написом, прот. Хойнацький зайнявся вивченням ікони і прийшов до висновку, що має справу з копією чудотворної ікони, яка була колись у Браїлові. Випрохавши благословення Лаврського начальства на перенесення святині в Браїлів, прот. Хойнацький повідомив ігуменю, й ікона була переслана поштою у м. Вінницю, а потім в особливому вагоні перевезена на ст. Браїлів і 1 червня (ст.ст.) 1888 р. урочисто перенесена в монастир, де зайняла місце на солії ліворуч від Царських врат головного монастирського храму.
Ікона ця написана на липовій дошці і своїми свіжими, живими фарбами і способом самого писання, наближається до іконопису стилю епохи Відродження. Лик Богоматері виступає на світлому тлі ніби живий, але з цією життєвістю на ньому дивно гармонує споглядальний настрій. З любов’ю Богоматір підтримує лівою рукою Богомалятко, розпростерті руки Якого нібито готуються прийняти до себе все людство. Зверху ангели, які підтримують над главами Пресвятої Діви і Богомаляти корони. 7 квітня 1890 р. на Браїлово-Почаївську ікону Богоматері була покладена срібно-позолочена риза, пожертвувана особою, яка побажала залишитися невідомою. Ця риза, як та інші цінності, зникла після 1917 р., коли обитель була розорена безбожною владою. Доля ікони після 1962 р., коли монастир був закритий, достеменно невідома. За однією з версій вона знаходиться в одному з парафіяльних храмів Браїлова. У монастирі ж стоїть копія чудотворного образа, написана на полотні, наклеєному на дошку, розміром 83,5х62,5 см.
У грудні 1931 р. ігуменя Свято-Троїцького жіночого монастиря Софія (Рачинська) склала акафіст Браїлівській іконі Божої Матері, перша половина якого присвячена Браїлово-Ченстоховській іконі, друга – Браїлово-Почаївській. 17 вересня 1932 р. акафіст Богородиці був вперше відслужений на квартирі священика Михайла Миколайовича Мазура в м. Бар Вінницької обл.
Поява цієї ікони в Браїлівському монастирі пов’язана з ім’ям професора Ніжинського історично-філологічного ліцею прот. А. Хойнацького, який у липні 1887 р. знайшов у Почаєві в одній з Лаврських церков ікону з написом: “Зображення чудотворної ікони Божої Матері Браїлівської”. Зацікавившись цим написом, прот. Хойнацький зайнявся вивченням ікони і прийшов до висновку, що має справу з копією чудотворної ікони, яка була колись у Браїлові. Випрохавши благословення Лаврського начальства на перенесення святині в Браїлів, прот. Хойнацький повідомив ігуменю, й ікона була переслана поштою у м. Вінницю, а потім в особливому вагоні перевезена на ст. Браїлів і 1 червня (ст.ст.) 1888 р. урочисто перенесена в монастир, де зайняла місце на солії ліворуч від Царських врат головного монастирського храму.
Ікона ця написана на липовій дошці і своїми свіжими, живими фарбами і способом самого писання, наближається до іконопису стилю епохи Відродження. Лик Богоматері виступає на світлому тлі ніби живий, але з цією життєвістю на ньому дивно гармонує споглядальний настрій. З любов’ю Богоматір підтримує лівою рукою Богомалятко, розпростерті руки Якого нібито готуються прийняти до себе все людство. Зверху ангели, які підтримують над главами Пресвятої Діви і Богомаляти корони. 7 квітня 1890 р. на Браїлово-Почаївську ікону Богоматері була покладена срібно-позолочена риза, пожертвувана особою, яка побажала залишитися невідомою. Ця риза, як та інші цінності, зникла після 1917 р., коли обитель була розорена безбожною владою. Доля ікони після 1962 р., коли монастир був закритий, достеменно невідома. За однією з версій вона знаходиться в одному з парафіяльних храмів Браїлова. У монастирі ж стоїть копія чудотворного образа, написана на полотні, наклеєному на дошку, розміром 83,5х62,5 см.
У грудні 1931 р. ігуменя Свято-Троїцького жіночого монастиря Софія (Рачинська) склала акафіст Браїлівській іконі Божої Матері, перша половина якого присвячена Браїлово-Ченстоховській іконі, друга – Браїлово-Почаївській. 17 вересня 1932 р. акафіст Богородиці був вперше відслужений на квартирі священика Михайла Миколайовича Мазура в м. Бар Вінницької обл.
Підготував Микола Журило, студент 3-го курсу КПБА