Зеленов Олег, студент 3-го курсу КПБА
Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
«Для чого ви вийшли зі світу, над тим і подвизайтеся, і дбайте про своє спасіння, але постійно пильнуйте, за словом Господа: Стережіться, щоб хто не спокусив вас». Саме такими словами звертається до всієї братії у невеликому монастирі у Кутіллйській пустелі преподобний Євфимій Великий, пам’ять якого ми всі сьогодні світло шануємо.
Євфимій був родом з міста Мелітини, що у Вірменії. За щиру молитву Господь дарував сина неплідним батькам. Ще до його народження вони обіцяли віддати сина на служіння Господеві. Він навчався Священного Писання у монастирі свого рідного міста. Згодом, ставши ченцем, його було висвячено на пресвітера і доручено начальствування у монастирі, але, усвідомлюючи, що це не його, він таємно йде до Єрусалима і оселяється там у пустелі, де згодом виникає монастир. Ще з дитинства Євфимій дуже полюбив усамітнення та безмовство, тому, звільнившись від земних турбот, він мав лише одну турботу – догодити Богу. Прославився святий тим, що він був духовним лікарем усіх і Бог творив через нього чуда Свої. Маючи велику духовну досвідченість, преподобний наставляв кожного з користю, повчаючи і втішаючи.
Отже, всечесні отці, дорогі браття! Євфимій, наставляючи братію, спонукав її до працьовитості. Це звичайно стосується і нас, бо ми, йдучи цим нелегким шляхом Христовим, повинні трудитися як духовно, так і тілесно для пригнічення тіла, щоби плоть підкорялася духу і тим самим уподібнюватися святому. І нехай за молитвами преподобного Євфимія Великого в цьому допоможе нам Господь! Амінь.