Всередині XVI століття на Волині, неподалік від Почаєва жила православна поміщиця Ганна Гойська, яка залишилася вдовою після смерті свого чоловіка Василя Богдановича Гойського – колишнього земського судді.
Всередині XVI століття на Волині, неподалік від Почаєва жила православна поміщиця Ганна Гойська, яка залишилася вдовою після смерті свого чоловіка Василя Богдановича Гойського – колишнього земського судді. В той час через Волинь проїжджав грецький митрополит Неофіт. В 1559 році проїжджаючи через володіння Ганни Гойської, по її проханню він зупиняється щоб відпочити з дороги. Є припущення що грецького митрополита на Волинь привели церковні справи цього краю, які ускладнювалися з близькою появою Берестейської унії (1596 р.).
Поміщиця дуже щиро прийняла в себе поважного гостя. В знак подяки митрополит Неофіт на прощання благословив її іконою Божої Матері з Предвічним Младенцем, яку привіз з собою з Константинополя. Припускають що митрополит Неофіт взяв цю ікону в благословення на довгу дорогу від Константинопольського Патріарха, поки промисел Божий не підказав залишити її на Волині в гостеприїмної поміщиці Ганни Гойської.
Ікона, що була подарована Ганні Гойській була виконана в візантійському стилі на простій липовій дошці, підбитій знизу двома боковими перекладинами. Ікона зображає Матір Божу з Предвічним Младенцем на правій руці. В лівій руці Пресвята Богородиця тримає платок, яким покриті спина і ноги Богомладенця. Господь Ісус Христос положив ліву руку на плече Матері, а праву підійняв для благословення. Богородиця приклонила своє обличчя до голови Сина, підкреслюючи свою любов до Нього. Крім того на іконі зображені ще сім мініатюрних ікон святих. Справа зверху зображений пророк Ілля, нижче – святий мученик Мина, зліва – святий першомученик Степан, нижче – преподобний Авраамій. Внизу зображені лики трьох святих жінок: святої мучениці Параскеви, великомучениці Катерини і святої мучениці Ірини [4, c. 4].
Більше тридцяти років простояла ікона в домі Ганни Гойської. Раптом її слуги замітили, що від ікони йде світло. Проте Гойська їм не повірила і навіть тоді коли сама його побачила. Пройшло небагато часу і благодатна сила, що виходила з образу сповістила про себе першим чудом. У Ганни Гойської був рідний брат Пилип Козинський, який від народження був сліпий. Одного разу коли він молився перед іконою, то відчув, що очі його відкрилися і він став бачити ніби й ніколи не був сліпим. Після такого чуда Ганна Гойська не насмілювалася тримати ікону в себе вдома, а зібравши монахів і священників з хресним ходом перенесла її на Почаївську гору і віддала її на вічне зберігання монахам, які в той час там жили [3, с. 22].
Зараз ікона Божої Матері знаходиться в Успенському соборі. Вона зайняла місце на іконостасі над Царськими Вратами. Після кожного богослужіння її опускають для віруючих. В історії монастиря збереглося багато записів про чудесні зцілення під час молитви до Богородиці перед її іконою. У Почаївській Лаврі, в Успенському Соборі зберігається й друга ікона, що зветься Почаївською. У 1848 році в Києві лютувала холера, і кияни дали обітницю поставити в Почаєві ікону Божої Матері. Холера вщухла, а вдячні кияни виготовили копію з Почаївської ікони, але без додаткових маленьких іконок, тільки внизу додали Стопу Божої Матері [1, c. 86].
Поміщиця дуже щиро прийняла в себе поважного гостя. В знак подяки митрополит Неофіт на прощання благословив її іконою Божої Матері з Предвічним Младенцем, яку привіз з собою з Константинополя. Припускають що митрополит Неофіт взяв цю ікону в благословення на довгу дорогу від Константинопольського Патріарха, поки промисел Божий не підказав залишити її на Волині в гостеприїмної поміщиці Ганни Гойської.
Ікона, що була подарована Ганні Гойській була виконана в візантійському стилі на простій липовій дошці, підбитій знизу двома боковими перекладинами. Ікона зображає Матір Божу з Предвічним Младенцем на правій руці. В лівій руці Пресвята Богородиця тримає платок, яким покриті спина і ноги Богомладенця. Господь Ісус Христос положив ліву руку на плече Матері, а праву підійняв для благословення. Богородиця приклонила своє обличчя до голови Сина, підкреслюючи свою любов до Нього. Крім того на іконі зображені ще сім мініатюрних ікон святих. Справа зверху зображений пророк Ілля, нижче – святий мученик Мина, зліва – святий першомученик Степан, нижче – преподобний Авраамій. Внизу зображені лики трьох святих жінок: святої мучениці Параскеви, великомучениці Катерини і святої мучениці Ірини [4, c. 4].
Більше тридцяти років простояла ікона в домі Ганни Гойської. Раптом її слуги замітили, що від ікони йде світло. Проте Гойська їм не повірила і навіть тоді коли сама його побачила. Пройшло небагато часу і благодатна сила, що виходила з образу сповістила про себе першим чудом. У Ганни Гойської був рідний брат Пилип Козинський, який від народження був сліпий. Одного разу коли він молився перед іконою, то відчув, що очі його відкрилися і він став бачити ніби й ніколи не був сліпим. Після такого чуда Ганна Гойська не насмілювалася тримати ікону в себе вдома, а зібравши монахів і священників з хресним ходом перенесла її на Почаївську гору і віддала її на вічне зберігання монахам, які в той час там жили [3, с. 22].
Зараз ікона Божої Матері знаходиться в Успенському соборі. Вона зайняла місце на іконостасі над Царськими Вратами. Після кожного богослужіння її опускають для віруючих. В історії монастиря збереглося багато записів про чудесні зцілення під час молитви до Богородиці перед її іконою. У Почаївській Лаврі, в Успенському Соборі зберігається й друга ікона, що зветься Почаївською. У 1848 році в Києві лютувала холера, і кияни дали обітницю поставити в Почаєві ікону Божої Матері. Холера вщухла, а вдячні кияни виготовили копію з Почаївської ікони, але без додаткових маленьких іконок, тільки внизу додали Стопу Божої Матері [1, c. 86].
Список використаної літератури
1.Рожко В., Чудотворні ікони Волині і Полісся. Історично-краєзнавчий нарис. – Луцьк: Медіа, 2002. – 352.
2.Святі преподобні отці Афанасій Афонський та Іов і Феодосій Манявські. – Хмельницький: Поділля, 2008. – 99 с.
3.Свято-Успенская Почаевская лавра. Взгляд через века/ историческое повествование в словах и образах.— Почаев.: Издательство Свято-Успенской Почаевской лавры, 2007.—257 с.
4.Сказание о Почаевской Чудотворной иконе Пресвятой Богородицы. – Почаев:Свято-Успенская Почаевская Лавра. – 71 с.
1.Рожко В., Чудотворні ікони Волині і Полісся. Історично-краєзнавчий нарис. – Луцьк: Медіа, 2002. – 352.
2.Святі преподобні отці Афанасій Афонський та Іов і Феодосій Манявські. – Хмельницький: Поділля, 2008. – 99 с.
3.Свято-Успенская Почаевская лавра. Взгляд через века/ историческое повествование в словах и образах.— Почаев.: Издательство Свято-Успенской Почаевской лавры, 2007.—257 с.
4.Сказание о Почаевской Чудотворной иконе Пресвятой Богородицы. – Почаев:Свято-Успенская Почаевская Лавра. – 71 с.
5.Український Афон. Манявський Хресто-Воздвиженський монастир. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. – 48 с.
Підготував студент 3-го курсу КПБА Андрій Горощук