Микола Будзан, 4 курс КПБА
Життя мине, бо тимчасове,
Майно з собою не візьмеш,
Візьмеш лиш іскорку любові
Й діла до ближніх – це візьмеш!
Життя мине, бо тимчасове,
Майно з собою не візьмеш,
Візьмеш лиш іскорку любові
Й діла до ближніх – це візьмеш!
Мина весна, приходить літо,
За літом осінь і зима,
Під білим кольором якої,
Усе на світі помира.
Так поміркуй же ти, душа,
Що і до тебе йде зима,
Вона холодна і страшна!
І як з дерев опаде листя,
Як в полі зникне квітів цвіт,
І цвіт твій скоро так зів’яне –
Так і тебе стрясне цей світ.
Та якщо мудра ти людина,
І запасешся до зими,
Тоді зима лиш стане переходом
До животворчої весни.
Микола Будзан, студент 4-го курсу КПБА