Перші слова Христової проповіді ми чули сьогодні в Євангелії: Покайтесь, бо наблизилось Царство Боже…
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Перші слова Христової проповіді ми чули сьогодні в Євангелії: Покайтесь, бо наблизилось Царство Боже…Зазвичай ми думаємо про покаяння як про скорботний стан, коли ми згадуємо те зло яке вчинили, той гріх, яким жили, всі наші власні неправди, і з сокрушенним серцем, з біллю в душі звертаємося до Бога про прощення, про зцілення.
Але не в цьому покаяння, чи не лише в цьому. Покаяння полягає, перш за все в тому, щоб лицем обернутися до Бога, це переворот в житті, це мить, коли проживши можливо навіть довгий час віддаленим від Бога, дивлячись в усі сторони, щоб лише Його не побачити, щоб тільки не зустрітися очима з Його поглядом, ми раптом розуміємо, що лише в Ньому ми можемо отримати ту повноту, яку шукаємо. Це не означає, що все інше відійде, що нічого іншого не буде. Господь, Який сказав: Шукайте найперше Царства Божого, додає: і все інше додасться вам.
Але покаяння починається тоді, коли блукаючи сторонами, ми раптом вирішуємо стати лицем до лиця з Богом, зазирнути в Його очі і жити перед Ним, тому що наблизилось Царство Боже, тому що Господь посеред нас, тому що ми всі на досвіді знаємо, що лише в любові, яка горить в наших серцях, в любові, якою горять серця навколо нас, може бути життя і повнота і радість.
І ось до якого покаяння закликає нас Господь: Зрозумійте, що Царство Боже, Царство любові ось тут, що непотрібно чекати коли воно прийде, що воно тут, тільки якщо ми захочемо бути до нього причасними. Але для цього потрібно йти до Бога, потрібно жити перед Його очима, потрібно дивитися Йому у вічі. І тоді від Нього ми зможемо навчитися тієї любові, від якої виростає Царство Боже на землі. Ось Його перші слова: покайтесь, наверніться до Бога, погляньте на Нього. Він – полум’яна, лагідна, спасительна любов, Він – радість, що переливається через край; лише в цьому Царство Боже, лише в цьому земне життя гідне людини, здатне його наповнити радістю і змістом!
Розпочнемо ж сьогодні, почувши Слово Боже, з того, до чого Він закликає: обернемося до Нього обличчям, пізнаємо, що таке торжество і радість любові, і віддамо всю любов нашого серця кожному, і відкриємо кожному наше серце, щоб і він міг нас полюбити у відповідь на запропоновану любов. Амінь.
Але не в цьому покаяння, чи не лише в цьому. Покаяння полягає, перш за все в тому, щоб лицем обернутися до Бога, це переворот в житті, це мить, коли проживши можливо навіть довгий час віддаленим від Бога, дивлячись в усі сторони, щоб лише Його не побачити, щоб тільки не зустрітися очима з Його поглядом, ми раптом розуміємо, що лише в Ньому ми можемо отримати ту повноту, яку шукаємо. Це не означає, що все інше відійде, що нічого іншого не буде. Господь, Який сказав: Шукайте найперше Царства Божого, додає: і все інше додасться вам.
Але покаяння починається тоді, коли блукаючи сторонами, ми раптом вирішуємо стати лицем до лиця з Богом, зазирнути в Його очі і жити перед Ним, тому що наблизилось Царство Боже, тому що Господь посеред нас, тому що ми всі на досвіді знаємо, що лише в любові, яка горить в наших серцях, в любові, якою горять серця навколо нас, може бути життя і повнота і радість.
І ось до якого покаяння закликає нас Господь: Зрозумійте, що Царство Боже, Царство любові ось тут, що непотрібно чекати коли воно прийде, що воно тут, тільки якщо ми захочемо бути до нього причасними. Але для цього потрібно йти до Бога, потрібно жити перед Його очима, потрібно дивитися Йому у вічі. І тоді від Нього ми зможемо навчитися тієї любові, від якої виростає Царство Боже на землі. Ось Його перші слова: покайтесь, наверніться до Бога, погляньте на Нього. Він – полум’яна, лагідна, спасительна любов, Він – радість, що переливається через край; лише в цьому Царство Боже, лише в цьому земне життя гідне людини, здатне його наповнити радістю і змістом!
Розпочнемо ж сьогодні, почувши Слово Боже, з того, до чого Він закликає: обернемося до Нього обличчям, пізнаємо, що таке торжество і радість любові, і віддамо всю любов нашого серця кожному, і відкриємо кожному наше серце, щоб і він міг нас полюбити у відповідь на запропоновану любов. Амінь.
За матеріалами сайту ”Электронная библиотека ”Митрополит Антоний Сурожский”,
переклад свящ. Павла Мельника.