14 травня студенти Київської православної богословської академії мали особливу честь вирушити в паломництво шляхом святого преподобного Антонія Печерського — того, хто стоїть біля витоків нашої духовної традиції, хто власним життям запалив вогонь чернецтва в Україні.
Подорож пролягла святою Чернігівщиною. Студенти побували в Любечі, на місці молитви й усамітнення преподобного Антонія — у його ближній печері, котру він викопав, будучи юнаком, де каміння пам’ятає подих його молитов та усамітнення.
Згодом відвідали місце першого монастиря, ще до його повернення до Києва, заснованого преподобним, так званим Антонієвим монастирем, де дослідили, що преподобного Паїсія Величковського постригали в рясу саме там. Тут, серед древніх мурів і тиші храмів відчувається зв’язок поколінь — від перших подвижників до сьогодення.
Особливо вражаючим став візит до Іллінської церкви та Антонієвих печер, де є найбільший підземний храм України Феодосія Печерського, де серце стишується, а душа відкривається Богові. У Катерининському соборі звершили молитву, єдналися в думці та слові.
У колегіумі Лазаря Барановича мали цікаві богословські розмови, а під час зустрічі з нащадком Кирила Розумовського, Грегором Розумовським, почули глибоку доповідь про культурно-духовну спадщину нашого народу.
Завершенням шляху став Київ — столиця нашої віри, де в Києво-Печерській Лаврі помолилися Богу за велику милість до нас за цей чудовий день, за нашу державу та братію монастиря! На оглядовій терасі монастирської іконописної майстерні підвели підсумки та поділилися кожен зокрема своїми враженнями й емоціями від паломництва. Цей момент став кульмінацією нашого паломництва — символічне повернення до коренів, до витоків чернецтва, до джерела світла, а для когось навіть питанням віри та життєвого шляху.
Організатори заходу висловлюють щиру подяку лекторам за їхню мудрість та натхнення, а також Синодальному управлінню у справах молоді, інноваційній спільноті мислячих людей Cowo.guru за підтримку та допомогу в організації цієї незабутньої події.
«Будь уважний до себе, брате, і не занедбуй душі своєї, бо вона — храм Божий»
– Преподобний Антоній Печерський
