Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній 2 вересня 2024 року очолив урочисті заходи з нагоди початку нового 2024/2025 навчального року в Київській православній богословській академії.
Святкування розпочалися із молебню в академічному храмі святого апостола і євангелиста Іоана Богослова. Разом із Предстоятелем автокефальної Української Православної Церкви молилися митрополит Білоцерківський Євстратій, намісник Михайлівського Золотоверхого монастиря архієпископ Вишгородський Агапіт, єпископ Васильківський Єфрем, намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври єпископ Бориспільський Авраамій, ректор КПБА професор протоієрей Олександр Трофимлюк та викладачі й студенти академії.
Після відпусту Блаженніший владика благословив професорсько-викладацький колектив, аспірантів та студентів Академії на навчання, окроплюючи їх святою водою.
В актовій залі академії відбулося урочисте засідання, яке розпочалося вступним словом ректора професора протоієрея Олександра Трофимлюка:
Ваше Блаженство, преосвященні владики, високоповажний професорсько-викладацький колективе, дорогі аспіранти та студенти!
Сьогодні в Київській православній богословській академії – новий 2024/2025 навчальний рік. Його знову доводиться розпочинати в умовах воєнного стану. Війна змусила змінити акценти, розставити пріоритети, переосмислити цінності освітнього процесу. Це дозволило вкотре переконатися у важливості та перевазі людських ресурсів над матеріально-технічними та іншими.
Ми живемо в епоху постійних змін. Так, перед самим початком навчального року, 30 серпня, Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про новий Перелік галузей знань і спеціальностей, в якому спеціальність «Богослів’я» вже не входить в окрему однойменну галузь, а належить до галузі «Культура, мистецтво та гуманітарні науки». Незважаючи на постійні й різновекторні освітні реформи, Київська православна богословська академія продовжує стояти на своїх понад 400-літніх традиціях та вивчати богослів’я як одкровення Боже людині про Себе та її місце і роль у світі.
Міцно стіймо на фундаменті української богословської освіти й науки, не піддаваймося швидкоплинним і скороминучим віянням сучасності в умовах невизначеності, адже християнин чітко знає мету свого земного життя, своє покликання і свій шлях до спасіння, дивлячись на святих як на дороговкази і маяки на цьому шляху, беручи участь у церковних таїнствах як засобах досягнення мети руху, йдучи не одиноко, а в церковній громаді, у спільноті Православної Церкви України.
Із визнанням автокефалії помісної Української Православної Церкви вселенським православ’ям перед Київською православною богословською академією відкрилося широке поле можливостей, зокрема для міжнародної діяльності. Під час літніх канікул та відпусток учасники освітнього процесу академії змогли пройти стажування у низці закордонних освітньо-наукових центрів.
Так, із 8 по 20 липня у Волоській академії богословських студій у Греції відбулася п’ята літня школа для православних богословів з України. Від Київської православної богословської академії у стажуванні взяли участь доцент кафедри Священного Писання протоієрей Олег Кожушний та старший викладач кафедри церковно-практичних дисциплін протоієрей Андрій Дудченко.
Із 27 липня по 9 серпня 10 аспірантів та студентів академії під кураторством викладача кафедри церковно-практичних дисциплін священника Сергія Бережного проходили навчання й стажування у Православній академії Криту в Греції.
Із 4 по 12 серпня директор Наукової бібліотеки священник Андрій Григораш, старший викладач кафедри богослів’я священник Петро Лопатинський, викладач кафедри церковно-практичних дисциплін священник Іван Гищук та четверо студентів академії під керівництвом єпископа Васильківського Єфрема відвідали міжконфесійну чернечу спільноту містечка Тезе у Франції.
Переконаний, що практика подібних міжнародних стажувань буде розширюватися, а із завершенням війни повною мірою охопить й інші можливості академічної мобільності.
Сьогодні Київська православна богословська академія працює над удосконаленням своєї діяльності, увідповідненням її до умов сучасності. Для цього треба оволодівати іноземними мовами, зокрема мовами міжнародного спілкування, посилити наукові дослідження, зокрема досліджувати вітчизняні джерела, працювати в архівах в Україні і за кордоном, повертати забуту спадщину, творити й оприявнювати правдиву історію українського православ’я. Маємо працювати над оновленням змісту освітніх програм, робочих навчальних програм, силабусів, розширенням переліку вибіркових освітніх компонентів, що дасть змогу отримувати додаткові повні чи часткові професійні кваліфікації. Сучасні можливості й потреби спонукають до цифровізування освітнього процесу. Нам належить вибудувати справедливі й об’єктивні критерії та систему оцінювання з кожного освітнього компонента, визначити, що студент повинен знати, вміти, якими навичками володіти для того, щоб досягнути максимальних показників якості навчання, з’ясувати, що це дасть у його практичній діяльності, до чого він унаслідок цього буде здатним, якими компетентностями володітиме, і таким чином ми змоделюємо освітній портрет випускника Київської православної богословської академії.
Які ж завдання стоять перед здобувачами освіти?
Узяти себе в руки, визначити собі межі, виховувати і тренувати свою волю, дотримуватися дисципліни, не марнувати свій час, відведений для навчання і богослужіння, а використовувати його максимально раціонально і корисно, займатися самоосвітою та самовдосконаленням, не йти за лукавими спокусами й пристрастями цього скороминучого світу, а дбати передовсім про Царство Боже, яке є всередині кожного з нас і яке силою здобувається, а все інше, якщо молитва і навчання буде в нас на головному місці, нам із Божою ласкою і допомогою додасться.
Що мають робити викладачі?
Найперше бути прикладом у всьому, самовіддано працювати, передавати Богом відкриті й даровані особисті знання і досвід студентам, спрямовувати їх на правильний шлях на ниві богослів’я, постійно підвищувати свою професійну кваліфікацію, вдосконалювати педагогічну майстерність, розвивати дослідницькі навички і досягати результатів у царині богословської науки.
Дозволю собі презентувати для Ваших роздумів місію Київської православної богословської академії, яка полягає в тому, щоб здійснювати підготовку висококваліфікованих фахівців у сфері богослів’я, здатних служити Богу і православному українському народу у Православній Церкві, бути центром української богословської думки, опорою духовно-моральних цінностей українського суспільства.
Чекаю на зворотній зв’язок, на Ваші думки, міркування і пропозиції з метою напрацювання концепції розвитку Київської православної богословської академії, стратегічних цілей її діяльності, плану заходів із їх реалізації, показників виконання і досягнення результатів.
Ваше Блаженство!
Висловлюємо Вам удячність за постійну й всебічну підтримку Київської православної богословської академії та просимо благословіння на новий навчальний рік. Хай Всемилостивий Господь надихає і сприяє нам у втіленні окреслених нами планів і завдань!
Зі словами привітань до присутніх звернулися перший проректор протоієрей Ярослав Романчук, проректор із наукової роботи протоієрей Віталій Клос, проректор із виховної роботи протодиякон Василь Дідора та професор кафедри богослів’я митрополит Білоцерківський Євстратій.
Учасникам зібрання отець ректор презентував нове, 23-е з часу відродження і 195-е з часу виходу в світ, число збірника «Труди Київської Духовної Академії», що входить до переліку наукових фахових видань України.
Завершилася урочиста частина мудрим батьківським словом Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
«Ми розпочинаємо новий навчальний рік як завжди з молитви, закликаючи благодать Святого Духа на студентів і викладачів. Водночас і від кожного з нас залежить, чи співдіємо ми Богові, чи відкриваємо свої серця до дії Його благодаті. Тому тим, хто прагне стати священником важливо постійно всебічно удосконалюватися, в першу чергу духовно та інтелектуально. Саме у цьому завдання наших духовних навчальних закладів – якнайкраще сприяти та настановляти в такому вдосконаленні», – сказав Митрополит Епіфаній.
«Зараз, в час російської навали, ми постійно бачимо потребу у капеланах та активних й освічених священниках, які розбудовуватимуть громади нашої Помісної Церкви та духовно підтримуватимуть захисників Батьківщини. Ми маємо завжди пам’ятати, якою ціною виборюється наше майбутнє. І коли навчання видається вам важким, то згадуйте наших воїнів, згадуйте, як важко їм зараз в окопах захищати усіх нас. Ви є наше майбутнє, майбутнє Української Церкви. Тож ми просимо у Господа мудрості для усіх вас, щоб ви духовно зростали, навчалися і розвивалися на благо Церкви та нашого народу. Нехай Боже благословіння перебуває над усіма вами», – зазначив Предстоятель звертаючись до студентів.
