Напрями наукової діяльності
Галузь богословської науки послуговується поняттєвим апаратом філософії та інших суміжних гуманітарних дисциплін і бере за нормативну основу тексти Священного Писання та Священного Передання, розвиваючи свої дослідження, наукову методологію і термінологію в ділянках біблійного богослів’я та біблістики, догматичного богослів’я, літургічного богослів’я та літургіки, патристичного богослів’я (патрології), агіології й агіографії, морального богослів’я, пастирського богослів’я, апологетичного богослів’я, церковної історії, канонічного (церковного) права, сакрального мистецтва та пастирської практики. Наукові дослідження цього напряму сприяють пізнанню ранньохристиянського, середньовічного та сучасного богослів’я, богословських концепцій і течій, що справили відчутний вплив на суспільний і культурний розвиток в Україні та світі.
Основні напрями наукової діяльності в КПБА:
– Біблійне богослів’я та біблістика. Біблійні пропедевтика, герменевтика, екзегетика, текстологія, історія, археологія, географія, філологія, культурологія.
– Догматичне богослів’я. Формулювання в синхронії та діахронії системи церковного віровчення в аспектах тріадології, християнської космології, христології, пневматології, сотеріології, екклезіології, протології та есхатології, сакраментології, маріології, антропології тощо. Порівняльне богослів’я. Екуменізм.
– Літургічне богослів’я та літургіка. Богошанування та богоспілкування. Формування і розвиток богослужінь річного, тижневого і добового кола, а також таїнств і обрядів. Богословський аналіз богослужбових текстів та їх жанрові різновиди. Порівняльна літургіка.
– Патристичне богослів’я (патрологія). Дослідження життя, творчості та вчення (поглядів) церковних письменників (святих отців та вчителів Церкви). Богословські школи, традиції, концепції. Грецька, латинська, сирійська, слов’янська, коптська, вірменська, грузинська, українська та інші патристичні традиції. Апокрифічна та інша церковна література. Сучасне богослів’я.
– Агіологія й агіографія. Богословське обґрунтування святості. Типологія святості. Шанування святих, їх ікон та мощей. Канонізація й беатифікація.
– Моральне богослів’я. Основні етичні категорії. Розвиток християнської моралі та формування моральних законів в їх історичному та систематичному вимірах. Християнська духовність й аскетика. Соціальне вчення Церкви. Біоетика.
– Пастирське богослів’я. Особистість пастиря та його діяльність як духовно-морального керівника. Богословські засади пастирського служіння. Пастир як духівник. Капеланське служіння. Позабогослужбова діяльність пастиря. Пастирські етика й естетика, психологія та психіатрія.
– Апологетичне богослів’я. Проблема доказів буття Божого та істинності віровчення. Богослів’я і філософія. Богослів’я і наука. Віра і розум та знання.
– Історія Церкви як об’єднаної на підставі спільного віровчення боголюдської спільноти в період раннього, середньовічного та сучасного християнства. Історія Української та інших національних Церков. Церковна археологія, джерелознавство, археологія, археографія й історіографія богословських та церковно-історичних досліджень.
– Канонічне (церковне) право. Джерела канонічного (церковного) права та їх кодифікація. Реалізація та практичне застосування норм канонічного (церковного) права. Структура Церкви та правовий статус її інститутів і членів. Церковно-державні та церковно-суспільні відносини.
– Богословська освіта й наука. Методологія богословських досліджень та методика навчання богословських дисциплін.
– Сакральне мистецтво. Іконологія й іконографія. Церковні спів та музика. Церковна архітектура.
– Гомілетика. Теоретичні засади та практика церковного проповідництва.
– Місіологія.