Академічний храм святого апостола і євангелиста Іоана Богослова

Академічний храм Київської православної богословської академії на честь святого апостола і євангелиста Іоана Богослова є пам’яткою архітектури національного значення та найстаршою з уцілілих будівель Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Трапезну церкву збудували у 1713 – 1715 роках у стилі українського бароко. Це була досить типова для православних монастирів одноповерхова споруда, яка мала видовжену форму з вівтарем та іконостасом, який був влаштований на кошти Київського митрополита Іоасафа Кроковського. За життя він здобув славу розбудовника Києво-Братського колегіуму, обіймав посаду ректора Києво-Могилянської колегії.

Трапезну церкву збудували у 1713 – 1715 роках у стилі українського бароко. Це була досить типова для православних монастирів одноповерхова споруда, яка мала видовжену форму з вівтарем та іконостасом, який був влаштований на кошти Київського митрополита Іоасафа Кроковського. За життя він здобув славу розбудовника Києво-Братського колегіуму, обіймав посаду ректора Києво-Могилянської колегії.

Що стосується внутрішнього оздоблення храму, то, на жаль, свідчень про первісний стінопис святині не залишилося. Під час ремонту трапезного храму у 1837 році інтер’єр святині був оформлений новим розписом. Згідно з описом пам’ятки у 1845, стіни прикрашали 23 ікони. Згадується розпис на стелі трапезної зали про те, як Спаситель наситив народ п’ятьма хлібами та двома рибами.

Стіни були розписані олійними фарбами: у вівтарі – композиція Воскресіння Христове з чотирма євангелистами по боках, у бані – Бог Отець в оточенні ангелів, під склепіннями церкви – Таємна вечеря, на західній стіні – сцени з Євангелія від Іоана. Також згадувалося, що в інших місцях стіни прикрашали орнаменти.

З приходом радянської влади святий храм був зачинений, згодом тут розмістили їдальню та спортивну залу, а релігійний живопис забілили. Лише у 1976 – 1981 роках внаслідок реставрації було відновлено розпис, який зберігся лише в нижньому ярусі вівтарної частини: композицію Христового Воскресіння, зображення чотирьох євангелистів, двох серафимів.

З  відновленням незалежності України та ще до відбудови Михайлівського Золотоверхого собору, храм відіграє значну роль у духовному житті Києва. Церква Іоана Богослова стала одним із перших храмів Києва, де богослужіння звершувалося українською мовою. На початку дев’яностих років вона стала кафедральним храмом УАПЦ.

З відкриттям у 1992 р. в стінах зруйнованого Михайлівського монастиря Київської Духовної Академії і Семінарії трапезна церква святого апостола і євангелиста Іоана Богослова стає академічним храмом духовних шкіл. Тут починають звершуватися святкові богослужіння, пов’язані із життям академії, проходять священичу та дияконську практику молоді священнослужителі, завершуються перші постригти насельників монастиря, лунають піснеспіви академічного хору. На базі академічного храму студенти Київської православної богословської академії  проходять богослужбову та проповідницьку практику. Богослужіння у храмі звершуються щоденно.