У день свята Вознесіння Господнього, 2 червня 2022 року, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній очолив Божественну літургію в Свято-Михайлівському Золотоверхому кафедральному соборі, під час якої архімандрита Антонія (Фірлея) було рукоположено у сан єпископа Бориспільського.
Його Блаженству співслужили митрополит Вінницький і Барський Симеон, митрополит Сімферопольський і Кримський Климент, митрополит Переяславський і Вишневський Олександр, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, архієпископ Житомирський і Поліський Володимир, архієпископ Вишгородський Агапіт, єпископ Білогородський Іоан, єпископ Запорізький і Мелітопольський Фотій, єпископ Хмельницький і Кам’янець-Подільський Павло, єпископ Богородчанський Феогност, всечесна братія монастиря та запрошене духовенство, зокрема і ректор КПБА професор протоієрей Олександр Трофимлюк.
Після прочитання Євангелія Митрополит Епіфаній виголосив першосвятительське слово проповіді.
Під час відправи лунали молитовні прохання за воїнів, які захищають Україну, за владу і наш народ та за спокій душ усіх полеглих оборонців Батьківщини і мирних жителів.
Також Блаженнійший владика возніс молитву про звільнення України від нашестя чужинців.
Наприкінці богослужіння Предстоятель помісної Української Православної Церкви звернувся до нового співбрата єпископа Антонія з настановчим словом та вручив йому архієрейський жезл.
«Преосвященний єпископе Антоніє, улюблений у Христі брате!
За обранням Священного Синоду Православної Церкви України сьогодні, в свято Вознесіння Господнього, відбулося твоє архієрейське рукоположення. Через покладання Євангелія – знаку руки Христової – та рук братів архієреїв, на тебе було закликано благодать Святого Духа, щоби Його силою та дією ти міг звершувати відповідальне служіння єпископа в нашій Помісній Церкві.
Вчора і сьогодні перед собором архієреїв, перед духовенством, братією монастиря, в якому ти подвизався, перед громадою вірних ти виголосив добре сповідання своєї православної віри, засвідчив правильне розуміння обов’язків, які на тебе покладаються, великої відповідальності, яка лягає на тебе разом з великим даром, що його ти отримуєш. Все це – гарний фундамент, на якому ти зможеш, коли будеш усердно трудитися, звести міцну будівлю, яка буде зданою витримати різні випробування.
Бо всякому, хто покликаний до єпископства в Церкві, слід пам’ятати про найперший залог успіху такого служіння – міцну віру. З неї, як з невичерпного джерела, зможеш ти черпати натхнення для праці, належні слова – для проповіді та настанов, мудрість – для ухвалення рішень у керівництві довіреними тобі церковними справами. Але віра не є щось таке, що можна один раз віднайти, як скарб, і потім лише користуватися з цього багатства. Віра більше подібна до поля чи саду: коли турбуються про них, плекають їх, тоді вони дають багаті плоди, а коли занедбують – тоді заростають вони, стаючи чагарниками безплідними та непрохідними.
Багато років ти, брате, подвизаєшся в цій обителі, і я, спочатку як ректор академії, а потім і як священноархімандрит, звернув увагу на твою працьовитість. Ти старанно доглядав територію, слідкував за посадженими тут рослинами, за порядком. Цей досвід нехай допомагає тобі плекати, розвивати, примножувати власну віру і добрі справи, а також спонукати і заохочувати до цього всіх, кого Господь довіряє твоєму піклуванню.
Вчора у своєму слові ти згадав про архієрея, ім’я якого золотими літерами вписане в сучасну історію Української Церкви – блаженної пам’яті митрополита Луцького і Волинського Якова. Під його наставництвом ти здобував освіту духовну, з його рук прийняв дар дияконства і священства. Владиці багато на своєму віку довелося потерпіти за відданість Церкві та любов до України. Але як вірний син, він добре послужив Богу і Батьківщині – згадуй його у своїх молитвах і бери з нього приклад, як з наставника. Це допоможе тобі в служінні.
Дорогий брате!
Через обрання Священного Синоду наша Помісна Церква кличе тебе до служіння вікарного єпископа в Київській єпархії. З років твого навчання і перших кроків служіння на Волині, з досвіду праці у єпархіях Житомирській, Кропивницькій, Полтавській ти маєш добре розуміння того, у яких складних умовах зростала і розбудовувалася наша Помісна Церква. Нині ж, завдяки Божій милості, вона примножилася. Київська єпархія тепер за кількістю парафій, духовенства, вірних – найбільша в нашій Церкві та може бути порівняна навіть з деякими Помісними Церквами-Сестрами. Тож праці багато, і твоя допомога Предстоятелю, який також є керуючим єпархією, буде потрібною. Молитовно бажаємо тобі в цій праці успіху, щоби через твоє служіння, проповідь, молитву Церква наша і надалі зростала і зміцнювалася, а ти сам – досягав духовного зростання і спасіння.
Нині ти приймаєш з рук Предстоятеля жезл пастиря. Хоча він художньо прикрашений, але сутність має незмінну – нагадувати про те, що ти не господар, але слуга Божий, що Господь довірив тобі Свою власну отару, Своїх людей, щоби ти спрямовував їх до кращого, застерігав від спокус, відганяв від них вовків духовних.
Прийми цей жезл, і нехай служіння твоє народу Божому буде довголітнім та принесе багато плодів.
Ми, архієреї, духовенство, братія та вся громада, як уособлення повноти Церкви, молитися сьогодні, щоби Господь подав тобі дар Духа Святого – тож від отриманої тобою благодаті і ти благослови вірних своїм першим архіпастирським благословенням. Амінь», – сказав Його Блаженство.
Біографічна довідка:
Єпископ Бориспільський Антоній (в миру Роман Іванович Фірлей) народився 16 вересня 1978 р. в с. Лоєва Надвірнянського району Івано-Франківської області в сім’ї робітників.
З 1984 по 1993 рр. навчався в Лоєвській загальноосвітній школі І–ІІ ступенів, а з 1993 по 1995 рр. — в Делятинській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів.
В 1995 р. вступив на навчання до Волинської Духовної Семінарії, яку закінчив у 1999 році.
8 листопада 1998 р. в Свято-Благовіщенському храмі м. Ковеля митрополитом Луцьким та Волинським Яковом рукоположений в сан диякона.
6 грудня 1998 р. в Свято-Троїцькому соборі міста Луцька митрополитом Луцьким та Волинським Яковом був рукоположений в сан пресвітера.
Проходив служіння у Кіровоградській і Житомирській єпархіях.
В жовтні 2011 р. зачислений до кліру Полтавської єпархії, де проходив служіння як настоятель Свято-Георгіївської парафії с. Білоцерківці Пирятинського району та секретар керуючого Полтавською єпархією.
21 травня 2012 р. в Свято-Успенському соборі м. Полтави возведений в сан протоієрея.
2012 р. – працівник Синодального Управління у справах молоді Української Православної Церкви Київського Патріархату.
5 грудня 2012 р. зарахований до числа братії Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва.
4 квітня 2013 р. намісником монастиря, Преосвященійшим Агапітом, єпископом Вишгородським, пострижений у чернецтво з іменем Антоній (на честь преподобного Антонія Печерського, пам’ять якого Церква святкує 23 липня за новим стилем).
В 2013 році вступив до магістратури Київської Православної Богословської академії, котру закінчив у 2015 році. В тому ж році вступив до аспірантури КПБА.
21 квітня 2014 р. у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі возведений в сан ігумена, 2 травня 2016 р. нагороджений хрестом з прикрасами.
2 квітня 2018 р. за Божественною Літургією у Свято-Володимирському соборі возведений в сан архімандрита.
З благословення Високопреосвященнійшого архієпископа Вишгородського Агапіта, намісника Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, ніс послух економа обителі.
23 травня 2022 р. рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви обраний єпископом Бориспільським, вікарієм Київської єпархії.
1 червня 2022 р. після Всенічного бдіння наречений у єпископа.
2 червня 2022 року висвячений у єпископа Бориспільського, вікарія Київської єпархії.
