11 квітня 2018 року у Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» презентували фотовиставку «СТОРОЖІ ПРАВДИ».
11 квітня 2018 року у Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» презентували фотовиставку «СТОРОЖІ ПРАВДИ». В ній перед відвідувачем постають розповіді десяти людей, які пережили Голодомор і своїми спогадами поділилися зі співробітниками музею. А всі ці персональні спогади складаються в одну цілісну історію – історію злочину геноциду – Голодомору проти української нації.
Виставку представили: генеральний директор музею Олеся Стасюк, фотограф проекту Ксенія Пілявська, яка є й внучкою одного зі свідків, свідок Голодомору та один із героїв виставки Микола Онищенко, та донька ще одного свідка, Зиновія Масло, Антоніна Набока. Від УПЦ Київського Патріархату в презентації виставки з благословення Святійшого Патріарха Філарета взяли участь старші викладачі кафедри богослів’я та філософії Київської православної богословської академії протоієрей Павло Мельник та диякон Михаїл Омельян.
Виставка сформована на основі матеріалів експедиції із збору свідчень жертв Голодомору, яку здійснили співробітники Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» влітку 2017 року. В рамках експедиції було здійснено виїзди до сіл Фастівського, Баришівського, Обухівського і Києво-Святошинського районів Київської області та м. Києва, де записали свідчення людей, які є одночасно і жертвами, і свідками Голодомору.
Серед них – 99-річна Олександра Зверховська з Мар’янівки, 93-річний вимушений переселенець з Луганщини Микола Онищенко, 96-річна завідувачка краєзнавчого музею у Березані Галина Рих і Святійший Патріарх України-Руси Філарет, що дитиною пережив Голодомор на Донеччині.
«Співали, весь час були пісні. Після Голодомору, після того як похоронилися мільйони, – співати перестали, замовчали» – каже свідок цього геноциду 93-річний Микола Онищенко.
Спогади незнайомих між собою людей вражають своєю типовістю, кожен з них є додатковим доказом злочину геноциду, вчиненого комуністичною радянською владою по відношенню до українців. Уривки розповідей кожного з десяти героїв у виставці сплітаються в єдину розповідь, щиру і емоційну. Разом з тим, через невимовний смуток від втрати найближчих людей, загубленого дитинства, скаліченої долі проступає стійкість духу цих літніх людей, мудрість, набуті протягом такого складного життя, і … світла любов до людей.
{gallery}2018/04/mg{/gallery}