27 січня 2018 року, напередодні неділі про митаря і фарисея, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Всенічне бдіння у Володимирському кафедральному соборі міста Києва. Наприкінці богослужіння відбулося наречення ієромонаха Павла (Юристого), насельника Михайлівського Видубицького монастиря м. Києва, клірика Київської єпархії, на єпископа Одеського і Балтського, якого було призначено рішенням Священного Синоду від 22 січня 2018 року (Журнал №2).
27 січня 2018 року, напередодні неділі про митаря і фарисея, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Всенічне бдіння у Володимирському кафедральному соборі міста Києва.
Його Святості співслужили Патріарший намісник, митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній, митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, архієпископ Вишгородський Агапіт, архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір, архієпископ Богуславський Олександр, єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій, єпископ Васильківський Лаврентій.
Наприкінці богослужіння відбулося наречення ієромонаха Павла (Юристого), насельника Михайлівського Видубицького монастиря м. Києва, клірика Київської єпархії, на єпископа Одеського і Балтського, якого було призначено рішенням Священного Синоду від 22 січня 2018 року (Журнал №2).
Обраний на архієрейське служіння ієромонах Павло (Юристий) звернувся до Патріарха Філарета та архієреїв, які співслужили Його Святості, зі ставленицьким словом:
«Ваша Святосте, улюблені у Христі святителі!
Ось стою перед Вами з невимовним трепетом та хвилюванням, відчуваючи відповідальність служіння, до якого нині я покликаний. Щиро вірю та сподіваюся, що обрання Ваше відбувається з волі Божої.
На кого маю рівнятися? Де взяти зразок єпископського служіння? «Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам» (Ін. 13: 15), – говорить Паситреначальник Господь наш Ісус Христос. В особі Спасителя бачу такий зразок архіпастиря, що, звичайно, рівнятися з Ним не можу, але буду прагнути постійно дивитися на Нього, вчитися від Нього та посильно наслідувати Його, не зважаючи на свою власну неміч, спокуси і гріхи.
Знаю, що єпископ є спадкоємцем апостолів. Споглядаючи на полум’яність віри, чуйність характеру та ініціативність волі апостола Петра, невгасаючий приклад жертовної, всепереможної любові, зразок цнотливості, непорочності і святості життя апостола і євангелиста Іоана Богослова, універсальне, самовіддане служіння благовісника і Христоносця, «апостола народів» святого Павла, надихаюся на своє майбутнє служіння.
Згадую сьогодні і великих святителів Божих Іоана Золотоустого та Григорія Богослова, які боялися приймати на себе архієрейське посвячення, і навіть залишили нам слова, в яких виправдовуються за це. Читаючи у цих словах про велич і відповідальність служіння єпископа, бачу наскільки я недосконалий та далекий від цього ідеалу. Тому повністю віддаю себе дії промислу Божого, пам’ятаючи слова, що промовляються при звершенні хіротонії: «Божественна благодать… завжди немічне лікує і виснажене поповнює…»
Знаю про всю широту діяльності, яку має звершувати сучасний архієрей. Це, передовсім, належна відправа богослужінь, досвід особистої молитви, читання Слова Божого та творінь святих отців Церкви. Це й широке поле позабогослужбової справи: піклування про створення й функціонування недільних шкіл та молодіжних братств, опіка над хворими та недужими, підбадьорення та наставляння військовослужбовців, присутність Церкви в навчальних закладах та пенітенціарній системі, співпраця із засобами масової інформації. Та, найголовніше, це духовно-моральне піклування про спасіння кожного члена Христової Церкви.
Дякую Богові за Його піклування наді мною, грішним, від мого народження і до сьогоднішнього дня.
Дякую батькам, що змалку заклали в моїй душі глибоку віру в Бога, навчили молитися та відвідувати храм.
Дякую моїм викладачам, що дали змогу опанувати богословську освіту в Тернопільській духовній семінарії та Київській духовній академії. Дякую професорсько-викладацькому колективові Київської православної богословської академії, які наставляють мене в аспірантурі та особистим прикладом навчають пастирському служінню.
Дякую клірикам Свято-Покровського собору Солом’янського району міста Києва та Свято-Миколаївського храму міста Борисполя, де я поставав як церковнослужитель.
Звертаюся до братії Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря на чолі з намісником митрополитом Переяславським і Білоцерківським Епіфанієм, де я зростав як чернець, ієродиякон та ієромонах. Запевняю Вас, що назавжди відчуватиму себе Вашим співбратом, де б Господь не приготував мені місце служіння.
Особливу подяку складаю Вам, Ваша Святосте, та членам Священного синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату, за виявлену до мене довіру. Прошу Вашої молитовної підтримки та мудрих порад. Нехай через покладання Ваших рук на мене зійде благодать Святого Духа. Амінь».
Завершився чин наречення уставним многоліттям.
Архієрейська хіротонія нового єпископа Одеського і Балтського відбудеться у неділю, 28 січня 2018 року, під час Божественної літургії у Володимирському кафедральному соборі міста Києва.
{gallery}//2018/01/narech{/gallery}