Перейти до вмісту
Головна » Проректор з наукової роботи КПБА виступив на XXI засіданні Національної комісії України у справах ЮНЕСКО

Проректор з наукової роботи КПБА виступив на XXI засіданні Національної комісії України у справах ЮНЕСКО

На засіданні обговорено стан збереження українських об’єктів Всесвітньої спадщини на тимчасово окупованій РФ території АР Крим, а також на пропозицію головуючого, учасники засідання обговорили та надали конкретні пропозиції до підготовки чергового випуску Бюлетня Національної комісії України у справах ЮНЕСКО

7 лютого 2017 року, у приміщенні Міністерства закордонних справ України відбулося ХХІ засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. 

Відповідно до порядку денного на засіданні обговорено вісім питань. Зокрема затверджено звіт про виконання Плану роботи Національної комісії України у справах ЮНЕСКО на 2016 рік, а також визначено пріоритети та затверджено план роботи Нацкомісії на 2017 рік.

На засіданні обговорено стан збереження українських об’єктів Всесвітньої спадщини на тимчасово окупованій РФ території АР Крим, а також на пропозицію головуючого, учасники засідання обговорили та надали конкретні пропозиції до підготовки чергового випуску Бюлетня Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.

На запрошення Секретаріату Нацкомісії та з благословення митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського Епіфанія, ректора Київської православної богословської академії участь у засіданні взяв проректор з наукової роботи КПБА протоієрей Віталій Клос, який розповів присутнім про VI Міжнародну наукову конференцію «Православ’я в Україні», присвячену 1000-літтю духовних зв’язків України з Афоном (1016 – 2016) та 25-літтю Помісного Собору Української Православної Церкви (1 – 3 листопада 1991 р.), що відбулася 23 листопада 2016 року в Київській православній богословській академії за участю Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату Святійшого Патріарха Філарета.

Співорганізатором наукового заходу виступили Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України й Національний заповідник «Софія Київська».
Тематична спрямованість заходу відповідала програмній діяльності та пріоритетам ЮНЕСКО в галузях освіти, науки та культури. Так, відповідно до п. 2 Статуту ЮНЕСКО, «Організація сприяє збереженню, збільшенню та поширенню знань, піклуючись про збереження та охорону Всесвітньої спадщини та пам’ятників історичного та наукового значення».

Під час конференції було обговорено ряд питань культурного та мистецького значення українських об’єктів, що входять до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Софії Київської та Золотих воріт. Крім цього, у ході заходу обґрунтовано мистецьку цінність інших історичних об’єктів, що знаходяться на території України, зокрема, церкви Покуття, Національний заповідник «Замки Тернопілля», Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник, історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ».

Відповідно до Програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу», у ході конференції було розглянуто багато питань щодо витоків та джерел Православ’я від початків хрещення Русі до сьогодення. Окремо аналізувалися питання зв’язків України та Афону та джерелознавчого огляду діянь Помісного Собору УПЦ 1 – 3 листопада 1991 року. Так, в рамках роботи Секції «Джерела, джерелознавство та історіографія» експерти проаналізували документальну спадщину Софії Київської, архіви визначних постатей митрополитів, архієпископів, єпископів. Серед них – печатка митрополита Неофіта Чернігівського, «Копійна книга» Свято-Михайлівського Видубицького монастиря як історичне джерело, «Книга смертей за 1715 – 1739 рр», як нове джерело з історії вірмен Станіслава, Архів родини єпископа УАПЦ Максима (Задвірняка), як джерело до історії повсякденного життя православного духовенства у радянській Україні у 1930-ті рр. тощо.

У конференції взяли участь вчені з Азербайджану, Греції, Канади, Франції, ФРН. Результатом діяльності конференції була презентація збірника наукових праць (912 сторінок) та програми з близько сотнею учасників заходу, що сприятиме поширенню знань про Україну серед світової спільноти. Наукова конференція проводиться щороку в листопаді й запланована також у 2017 році. Відповідно до п. 9 «Порядку надання патронату Національної комісії України у справах ЮНЕСКО» Київською православною богословською академією надано звіт про проведення наукового ювілейного заходу.