Протоієрей Юрій Мицик – доктор церковно-історичних наук, доктор історичних наук, професор кафедри церковно-практичних дисциплін Київської православної богословської академії.
Протоієрей Юрій Мицик – доктор церковно-історичних наук, доктор історичних наук, професор кафедри церковно-практичних дисциплін Київської православної богословської академії.
Дата народження – 30 грудня 1949 р.
День тезоіменитства – 5 травня.
Дата священичої хіротонії – 1994 р.
Дата дияконської хіротонії – 1994 р.
Учене звання
професор
Науковий ступінь
доктор церковно-історичних наук, доктор історичних наук.
Посада
кафедра церковно-практичних дисциплін: професор кафедри.
Освіта
Дніпропетровський державний університет (1971 р.); аспірантура Дніпропетровського
державного університету (1974 р.);
Київська духовна семінарія: бакалавр богослів’я (2000 р.);
Київська духовна академія (2007 р.)
Нагороди
Лауреат конкурсу молодих науковців України (1980 р.),
лауреат конкурсу молодих науковців СРСР (1981 р.),
лауреат премії ім. Д. І. Яворницького (1990 р.), переможець українсько-канадського конкурсу наукових праць «Конотоп-1659» (2003 р.),
відмінник освіти України (2005 р.), заслужений діяч науки і техніки України (2007 р.), нагороджений Президентською відзнакою «Хрест Івана Мазепи», Почесними грамотами УПЦ Київського Патріархату і орденом святого архістратига Михаїла.
Бібліографія
Кандидатська дисертація «Кройника» Феодосія Софоновича як історичне джерело і пам’ятка української історіографії XVII століття» (1975 р.);
Докторська дисертація:«Джерела з історії Визвольної війни українського народу 1648 – 1654 рр.» (1989 р.);
Докторська дисертація «Святий Петро Могила: його життя й діяльність» (2012 р.).
Автор понад 1700 друкованих праць, зокрема 50 монографій та археографічних публікацій, присвячених переважно історії України козацької доби, історії Української Православної Церкви, проблемам джерелознавства та історіографії історії України, усної історії.
Біографія
Протоієрей Юрій Андрійович Мицик народився 30 грудня 1949 року в місті Дніпропетровську в православній українській сім’ї. У 1971 році закінчив історичний факультет Дніпропетровського держуніверситету, а в 1974 році – аспірантуру цього ж
вузу зі спеціальності «Джерелознавство та історіографія». У 1975 році захистив кандидатську дисертацію, а в 1989 році – докторську з історії України. У 2012 році захистив докторську дисертацію з церковно-історичних наук. У 1974 – 1980 роках працював викладачем кафедри історії Дніпропетровського держуніверситету (викладач, старший викладач, доцент), у 1980 – 1981 роках – завідувачем кафедри загальної історії Запорізького педінституту, у 1981 – 1989 роках – доцентом кафедри загальної історії Дніпропетровського держуніверситету, у 1989 – 1990 роках – доцентом кафедри іс-
торії України, у 1990 – 1992 роках – професором кафедри історії України цього ж вузу. У 1992 – 1996 роках працював завідувачем Дніпропетровського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України,
в 1996 – 2010 роках – завідувачем відділу пам’яток княжої та козацької доби цього інституту за сумісництвом, у 2010 – 2015 роках – на цій же посаді на повну ставку, з січня 2015 року по нинішній час – головним науковим співробітником цього ж інституту. У 1996 – 2002 роках працював завідувачем кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська Академія», у 2002 – 2010 роках – професором цієї кафедри. З 1997 р. по нинішній час – професор кафедри церковної історії Київської православної богословської академії. У 2006 – 2010 роках вів авторську передачу «Джерела національної пам’яті» на Українському радіо (канал «Культура»). Проходив наукові стажування у Польщі (1978 – 1979 рр., 1991 р., 1994 р., 2003 р.), ФРН (1991 р.), Канаді (1999 р., 2004 р.). Неодноразово брав участь у міжнародних наукових конференціях (Данія, Італія, Канада, Литва, Польща, Росія, Україна, ФРН). У 1994 році був висвячений на диякона, а потім на священика, з 1996 року – протоієрей. У 1994 – 1996 роках був секретарем Дніпропетровської єпархії УПЦ Київського Патріархату. Із серпня 1996 по 2009 рік служив у Благовіщенському храмі при Національному університеті «Києво-Могилянська академія», з 2009 року – настоятель Свято-Духівського храму при НаУКМА (УПЦ Київського Патріархату).