2 травня 2016 р., у Світлий понеділок ввечері, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Вечірнє богослужіння у Володимирському кафедральному соборі міста Києва.
2 травня 2016 р., у Світлий понеділок ввечері, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Вечірнє богослужіння у Володимирському кафедральному соборі міста Києва.
Його Святості співслужили: Патріарший намісник митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній; архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон, голова Управління зовнішніх церковних зв’язків; архієпископ Богуславський Олександр, вікарій Київської єпархії; єпископ Васильківський Лаврентій, вікарій Київської єпархії; єпископ Вишгородський Агапіт, намісник Михайлівського Золотоверхого монастиря, керуючий справами Київської Патріархії; настоятель Володимирського кафедрального собору протоієрей Борис Табачек; архімандрит Макарій (Папіш), намісник Свято-Феодосіївського чоловічого монастиря; благочинні та настоятелі столичних храмів, духовенство міста Києва.
Після вечірньої митрополит Епіфаній, Патріарший намісник і постійний член Священного Синоду звернувся до Святійшого Владики зі словами вітання.
На завершення свого слова владика Епіфаній підніс Патріархові букет квітів.
У відповідь Предстоятель подякував митрополиту Епіфанію і всім присутнім за вітання та виголосив проповідь про Воскресіння Христове:
«Ваше високопреосвященство, ваші преосвященства, всечесні отці, дорогі браття і сестри!
Насамперед я хочу подякувати всім вам за привітання зі світлоносним святом – Пасхою Христовою.
Ми безперестанно повторюємо одні і ті ж два слова – Христос Воскрес! І коли ми звертаємось до святого Євангелія, то у нас виникає думка – Воскресіння Христове було новиною для апостолів і для ворогів Ісуса Христа чи не було? Воскресіння Христове не було новиною, тому що Ісус Христос перед своїми стражданнями не один раз говорив, що Йому належить постраждати, померти і на третій день воскреснути. Знали це апостоли чи не знали? Безумовно знали, але не вірили. Не вірили, або не звертали на це уваги.
Так само і вороги Ісуса Христа, первосвященики, книжники, фарисеї знали про те, що Христос повинен воскреснути? Знали, бо коли Ісуса Христа розіп’яли і він помер, то первосвященики прийшли до Пілата і просили його приставити сторожу біля гробу. Для чого? Вони пояснили для чого. Вони сказали: «Цей обманщик сказав, що на третій день воскресне». Значить знали, що Христос повинен на третій день воскреснути. Знали. І про що вони просили Пілата? Про те, щоб поставити сторожу, бо боялись того, що ученики украдуть Тіло Христа і скажуть, що Він воскрес. Як бачите Воскресіння Христове не було новиною не для апостолів, не для первосвящеників. І коли Христос воскрес переконались первосвященики і книжники, що Він дійсно воскрес? Переконались. І з чого видно, що переконались? Бо воїни прийшли і сказали про те, що вони бачили ангелів і Тіло зникло. Немає Тіла у гробі, але сяйво осяяло гріб і первосвященики зрозуміли, що Христос воскрес.
Якщо вони зрозуміли, що Христос воскрес, то чому вони не повірили? Де причина невір’я первосвящеників, книжників, фарисеїв, взагалі юдеїв, в чому причина? А причина в тому, що Христос, коли проповідував, сказав, що гріх, хула на Сина Людського проститься, а гріх на Духа Святого – не проститься ні в цьому віці, ні в майбутньому. Так ось цим гріхом згрішили первосвященики і книжники, бо вони, бачачи чудо, бачачи Божественну силу не повірили в це Божество. Оце і є та хула на Святого Духа, яка не проститься не в цьому віці, не в майбутньому.
А як відреагували на Воскресіння Христове апостоли і його послідовники, жони-мироносиці? Вірили вони у Воскресіння Христове? Не вірили. Ні жони-мироносиці не вірили, ні апостоли не вірили. Бо жони-мироносиці рано-вранці поспішили до гробу помазати Тіло Ісуса Христа, вони не поспішали побачити Його воскреслим, а очікували побачити Його мертвим і помазати Його Тіло, з любові до Нього. І коли Христос явився жонам-мироносицям, то тоді вони повірили, коли побачили. Згадайте як реагувала Марія Магдалина? Коли вона побачила Ісуса Христа, то, по-перше, вона не впізнала Його, тому що Він явився в іншому вигляді і думала, що це садівник. Відчуваєте, що віри у воскресіння Ісуса Христа немає. І коли Ісус Христос сказав: «Марія», ось тоді вона по голосу впізнала свого вчителя. І пішла і сповістила апостолів.
Апостоли не повірили, але апостол Петро покинув усіх і разом з Іоаном Богословом, якого любив Ісус Христос, побігли до гробу подивитись. Апостол Петро прийшов, подивився, що гріб пустий – і не повірив. А Іоан повірив в те, що Христос воскрес. Потім Ісус Христос явився апостолам, але коли він явився апостолам, вони повірили що Він воскрес? Теж не повірили. А думали, що бачать дух, тобто душу Його бачать, а не воскресле Тіло. І для того, щоб переконати апостолів, що Він явився в Тілі, Христос сказав, що «дух кісток і плоті не має, як ви бачите у мене». І для більшої переконливості попросив у них їжі. Для чого Він попросив їжі? Що голодний був? Ні, а попросив їжі, для того, щоб переконати, що Він явився їм в Тілі, бо дух їжу не споживає. І тоді тільки апостоли переконались, що Ісус Христос дійсно воскрес.
Промислительно з ними не було апостола Фоми. І коли ученики сказали йому, що бачили Господа, він на це відповів: «Не повірю, до тих пір, поки не вкладу свого пальця в його рани і руку в його ребра, пробиті списом. І Господь явився апостолам, коли з ними був Фома і каже йому: «Візьми свій палець і доторкнись до Моїх ран, і візьми свою руку і вклади в Мої ребра і не будь невірним, а вірним». І коли апостол зробив все це, то тоді вигукнув: «Господь мій і Бог мій».
І Христос не один раз являвся Своїм ученикам. Але не тільки ученикам. Христос, як говорить Священне Писання, явився більше ніж п’ятистам людям. Тобто п’ятсот чоловік бачили Ісуса Христа воскреслим. Так ось після цього всього чи могли апостоли не вірити у Воскресіння Господа Ісуса Христа? Не могли. Вони увірували у Воскресіння Ісуса Христа.
Тепер зверніть увагу. Що проповідували апостоли? Вчення про любов, про виконання заповідей, про виконання закону? Ні. Вони проповідували про Воскресіння Ісуса Христа. Сутність християнства полягає у Воскресінні Ісуса Христа. Якщо Христос не воскрес, то християнства як такого немає і тому апостол Павло і сказав: «Якщо Христос не воскрес, то і віра наша даремна і проповідь наша нічого не варта». Бачите яке значення має Воскресіння Ісуса Христа. Тобто воскресіння є оновлення людської природи, подолання смерті, очищення людей від гріха. В цьому полягає сутність християнства. Візьміть будь яку релігію. Очищає вона від гріхів? Не очищає. Обіцяє воскресіння мертвих? Не обіцяє. Жодна релігія, крім християнства. Тому вірно говорить апостол Павло: «Якщо Христос не воскрес, віра наша – даремна». Тому ми, не усвідомлюючи, безліч разів повторюємо два слова: «Христос Воскрес». Христос Воскрес, це означає, що Він переміг не тільки смерть, Він переміг гріх і всяке зло. Ось що означає воскресіння Ісуса Христа.
І коли ми тепер дивимося на історію, на сьогодення і на майбутнє, то ми бачимо, що Бог завжди перемагає. Перемагає завжди добро. Зло Бог допускає, а відкіля воно? Зло виходить від нас людей. Ось якщо подивитись на події на сході, на Донбасі. Хто чинить зло? Бог? Ні. Зло чинять люди, грішні люди, злі люди. Бог це допускає. Але для чого Господь допускає. Господь допускає зло, допускає гріх для того, щоб ми очищались від гріха через страждання. Адже Він на хресті, в стражданнях переміг людський гріх? Чи не так? Так, стражданнями переміг Христос гріх в людській природі. Якщо Христос переміг гріх через страждання, то і ми перемагаємо гріх стражданнями своїми, коли ми їх терпимо. Тому і Господь сказав: «Терпінням вашим спасайте душі ваші». Не взагалі стражданнями, бо і розбійник на хресті теж страждав, як і Христос і благорозумний розбійник. Але чому ж Господь того розбійника не простив? Тому що він не каявся у своєму гріху. Тому Господь і не простив його. Тому коли ми бачимо навколо себе страждання, то ці страждання через іх перетерпіння – одні приводять до Царства Небесного, до вічного життя, до прощення гріхів, а другі страждання, які теж терпляться людьми, але людьми, які не каяться в своїх гріхах, вони до спасіння не приводять.
Така наша віра, дорогі браття і сестри. Віра наша правдива, тому що так вчить Господь Ісус Христос. Він же сказав: «Я живу, і ви будете жити». Якщо Господь сказав це, то невже це неправда? Він про себе сказав: «Я є Істина». І ця Істина сказала: «Ви будете жити». І ось цією вірою, що ми будемо жити ми існуємо, і живемо на землі, і боремось з гріхами і ця боротьба обов’язково закінчиться перемогою. Перемогою над нашими власними гріхами. Яким чином? Господь простить, як простив розбійника. Отак і простить і нас. А той, хто не кається в своїх гріхах, тому Господь і не простить. Не тому, що у Нього не вистачає милосердя, а тому що ці люди, як ті книжники і фарисеї, не приймають Істину. Бачили воскресіння, переконались, але все таки відкинули воскресіння Ісуса Христа. Так і наші сучасники і попередники. Тому Церква не тільки щорічно святкує Пасху для того, щоб нагадувати нам про воскресіння Ісуса Христа. Ми кожну неділю святкуємо Воскресіння. Не святкуємо кожну неділю Різдво Христове, а святкуємо Воскресіння. Чому? Тому, що це головна мета, заради якої Син Божий став Людиною.
Тому будемо радіти з того, що Христос воскрес, бо не тільки Він воскрес, але і ми воскреснемо.
Йому слава навіки віків. Христос Воскрес!».
Потім Святійший Патріарх Філарет прийняв пасхальні вітання від духовенства і парафіян. Віряни отримали Патріарше благословення, а дітки з недільної школи Володимирського собору підготували Пасхальний концерт.
{gallery}//2016/05/patr{/gallery}