Друк

У КПБА відзначили черговий випуск

Урочистості з нагоди чергового випуску розпочалися 16 червня 2017 року Божественною літургією, яку очолив перший проректор КПБА протоієрей Олександр Трофимлюк в академічному храмі святого апостола і євангелиста Іоана Богослова у співслужінні викладачів КПБА та студентів у священному сані.

Після завершення літургії ректор Академії митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній, архієпископ Вишгородський Агапіт, перший проректор протоієрей Олександр Трофимлюк, викладачі і випускники духовного навчального закладу урочисто зустрічали Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату Святійшого Патріарха Філарета, який очолив подячний молебень.

За богослужінням, яке прикрасив спів хору Київської православної богословської академії під керівництвом регентів Надії Купчинської та диякона Юрія Мигаля, молилися аспіранти, студенти, випускники з батьками, родичами та друзями, які приїхали розділити їхню радість.

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звернувся до всіх присутніх із повчальним словом:

"Ваші високопреосвященства, всечесні отці, шановні професори, викладачі, випускники, дорогі браття і сестри!

Насамперед я хочу привітати випускників Київської Академії з черговим випуском. Ми повинні дякувати Богові за всі Його благодіяння і насамперед за те, що під час війни ми можемо вчитися і служити, і звершувати Божественні служби. За це треба дякувати, цього могло б і не бути. Крім того, треба дякувати Богові за те, що Він покликав нас служити Йому. Бо як Він покликав апостолів, так Він кличе на служіння Його Церкві і до цього дня. Яким чином кличе? А таким, що пробуджує в серці, в розумі, бажання служити Йому. Це викликане в душі бажання служити Йому – це і є покликання Боже на служіння в Його винограднику. Ви могли б і не послухати цей голос, але ви послухали і пішли за ним. Але треба ретельно, усердно служити у Його винограднику, пам’ятаючи, що покликав Господь не для того, щоб ви заробили на земне існування через священство, не для того. А покликав для того, щоб ви служили.

Той, хто служить Богові вірно, – нагорода, як говорить апостол Павло, буде велика, але не всім. Тому що багато із нас і архієреїв, і священників служать не Богові і не Церкві, а служать собі. Так ось ці ніякої нагороди після смерті не отримають. Мало того, що не отримають, так ще й Христос сказав, що раб, який знав волю Господаря свого битий буде багато, тобто страждати буде більше ніж інші, тому що знав волю свого Спасителя і не виконав. Із цього треба робити висновок, що священство – це не просто служіння, звершення Богослужінь, проповідь, будівництво храмів, викладання в недільних школах, не тільки це – треба спасати свою душу, бо якщо ми не будемо спасати свою душу, то пастирями будемо поганими. Як преподобний Серафим каже: "Спасися сам і навколо тебе спасукться тисячі". Тому священство і архієрейство – це тяжкий хрест і треба не говорити про тяжкий хрест, а треба його відчувати, а відчувати будеш тоді, коли ти робиш, коли ти виконуєш, тоді ти відчуєш наскільки це тяжкий хрест. І все це можливо виконати, можливо, але не людськими силами. Як Ви знаєте все це звершується благодаттю Святого Духа. Тільки цю благодать можна мати в душі, а можна її відкинути. І, на превеликий жаль, ми часто відкидаємо Божественну благодать. Відкидаємо, не розуміючи того, що ми робимо, а відкидаємо тоді, коли грішимо, тому не треба грішити, тоді благодать Святого Духа допоможе виконати волю Божу. А якщо виконаємо волю Божу, то тоді виконаємо і своє покликання для праці у винограднику.

Тому нехай Господь наш Ісус Христос, який дав вам можливість отримати знання, нехай тепер Він дасть нам силу, щоб це знання перетворити в життя. Не достатньо знати, а треба виконувати те, що знаєш і тоді це знання буде спасительним. А інакше це знання послужить для більшого биття тебе.

Тому я бажаю, щоб Господь наш Ісус Христос, за молитвами Божої Матері, за молитвами всіх святих дав нам цю Божественну благодать вірно служити йому до кінця життя. А після смерті Господь дасть те, що око не бачило і вухо не чуло, і на серце людині не приходило. Йому слава на віки віків".

Після богослужіння в актовій залі Академії відбулося урочисте засідання, яке розпочав Владика ректор виголосивши вступне слово. На згадку про духовну школу кожен випускник отримав подарунок.

Зі словами настанов від класних наставників звернувся протоієрей Сергій Цьома та протоієрей Роман Маланяк. Подячні слова виголосили випускник магістратури Лаганяк Миколай і випускник бакалаврату Альмес Степан.

На завершення до випускників та всіх писутніх зі словами батьківської настанови звернувся Святійший Патріарх Філарет, який привітав студентів із закінченням вищого навчального закладу, а також розповів про актуальні питання в Церкві.

"Церква наша зростає і буде зростати і Московський Патріархат боїться цього зростання й звертається до Європи, щоб захистили їх. Від кого захищати? Від православних? Цим вони показують свою слабкість" – сказав Патріарх Філарет.

Також Предстоятель зосередив свою увагу на питанні визнання Київського Патріархату у світовому Православ’ї: "Шлях цей складний і довгий, але всі автокефальні Церкви пройшли цей довгий шлях" – сказав Патріарх.

Святійший Владика закликав кожного до духовного зростання: "Духовне зростання - це жити, діяти так як ми проповідуємо".

Патріарх Філарет за вагомий внесок у розвиток духовної освіти та з нагоди 50-ліття нагородив кандидата філософських наук, доцента кафедри богослів’я КПБА протоієрея Олега Маланяка орденом Святого рівноапостольного князя Володимира II-го ступеня.

Закінчилися урочистості духовним концертом, який підготували випускники регентських курсів та академічний хор і святковою трапезою.

Прес-центр Київської Патріархії